ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОГО ЗМІСТУ ТА КОМПОЗИЦІЇ МАЛОГО ЦИКЛУ «ЕТЮД ТА ФУГА» ОЛЕКСАНДРА ЯВОРИКА - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗНОГО ЗМІСТУ ТА КОМПОЗИЦІЇ МАЛОГО ЦИКЛУ «ЕТЮД ТА ФУГА» ОЛЕКСАНДРА ЯВОРИКА

26.07.2023 11:20

[6. Culturology]

Author: Каменська Вероніка Юріївна, старший викладач кафедри академічного і естрадного вокалу та звукорежисури Інституту сучасного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв



1970 – 1980 рр. ХХ ст. характеризуються подальшими творчими пошуками українських композиторів не тільки в стильових напрямках, а й в експериментуванні зі змістовими та структурними варіантами. 

В українській академічній музиці 1970-х – 1980-х років пожвавився інтерес до стилю «неокласицизм». Особливо вплив неокласицизму відчувся в українській фортепіанній музиці того періоду. До неокласицизму, на нашу думку, можна віднести і малий цикл «Етюд та фуга» для фортепіано київського композитора Олександра Володимировича Яворика (1946 – 2005). 

О. Яворик закінчив Київську державну консерваторію по класу композиції у педагогів Л. Колодуба та Ю. Іщенка у 1975 році. Працював музикантом інструментального ансамблю, завідуючим музичною частиною Київського театру юного глядача, співробітником Будинку композиторів України, а з 1973 по 1983 рік редактором видавництва «Музична Україна». Писав у різних жанрах: музично-сценічному (балети «Ой під вишнею», «Міщанин-шляхтич», балет-симфонію «Береза Картузька», оперету «Здрастуй, зоре», мюзикл «Граф Монте-Крісто»), симфонічному («Симфонієта» для оркестру, концерти для різних інструментів), камерно-інструментальну, а також є автором вокальних творів (у тому числі естрадних пісень). Композитор також створював музику до театральних вистав, радіопостановок і телефільмів.

З 1979-го року О. Яворик почав писати також і фортепіанну музику. В його доробку біля п'ятнадцяти сонат для цього інструмента та різних п’єс (нажаль, повного архіву творів композитора немає у вільному доступі). Соната №2 була створена у 1980 році, а Соната №3 – у 1995, а потім до 2001 року з’явилися усі наступні, до Сонати № 15. Як бачимо, найбільший інтерес до фортепіанної музики композитор виявив з 1995-го по 2001 рік. Популяризатором його творчості був піаніст Юрій Глущенко. На жаль, організувати виконання фортепіанної музики композитору вдалося небагато (два-три).

Для аналізу впливу стилістики неокласицизму на творчість композитора обрали його малий цикл «Етюд та фуга» для фортепіано, оскільки нас зацікавив не тільки його образно-емоційний зміст (а саме музична драматургія), а перш за все композиційний задум та творче експериментування в плані музичної форми. Цим ми хочемо підкреслити, що композитор не випадково звернувся до тих чи інших принципів, а обирав їх свідомо, передусім у фортепіанному жанрі.

Фортепіанний твір О.Яворика — двочастнинний малий цикл «Етюд і фуга» судячи з назви створювався за зразком барокового циклу «Прелюдія і фуга». Правда у ХХ ст. в доробку ряду українських композиторів цей цикл зазнав трансформації. Змінюється жанрова когерентність циклу. І.Карабиць назвав свій малий цикл «Прелюдія і токата» для фортепіано. Б.Буєвський «Токата і мелодія». І.Пясковський «Фуга та постлюдія». Також слід зазначити, що змінила свою жанрову природу і барокова прелюдія. Як приклад, можна назвати прелюдії М.Скорика із його циклу 6 прелюдій і фуг для фортепіано.

Отже приступимо до аналізу малого циклу «Етюд і фуга», його образно-емоційного змісту та музичних форм з тим, щоб показати своєрідність, відхід від нормативних змістових і структурних зразків твору. Етюд із малого циклу О.Яворика має завершену структуру і є образно цікавим. Його основна тема грайливого характеру звучить у помірному темпі. Дві варіації, витримані в тому ж емоційному плані, але темп трохи швидший, ніж у темі. Тема і варіації створюють цільний грайливо-помірний образ. Отже, етюд за формою це тема і дві варіації, які близькі до теми. 

Якщо етюд — І частина малого циклу — представлений досить об’ємною темою та двома варіаціями, то наступна частина, що названа «фугою», не відповідає своїй назві у повній мірі. Вона не є завершеною, але в той же час сюди включені інші короткі теми: скерцо, інтермецо, галоп, яких тут у повному вигляді практично немає. Тема фуги має жартівливий характер, проводиться кілька разів і переривається ніби нарочито. Їй на зміну приходять кілька стислих різнохарактерних тем: скерцо, коротка тема інтермецо і тема галопу. Між цими темами даються короткі зв’язки.

Перед кодою прозвучить ще тематичний матеріал етюда. За формою, це своєрідна розробка — швидка зміна тем і короткі зв’язки на інтонаціях фуги. Таким чином, композитор вибудував і музичну драматургію, поєднавши ці теми в одне споріднене ціле за принципом калейдоскопічної зміни різнохарактерних тем.

Кода, що побудована на матеріалі теми етюда, об’єднала обидві частини в один твір, який представляє малий цикл і має назву «Етюд і фуга». 

Якщо композиція Етюда О.Яворика ясна і художньо цільна (тема з варіаціями), то у фузі відсутні іманентні ознаки даного жанру. Композиція фуги більше подібна на розробку, в якій є значно більше музичних тем, які не представляють завершених частин: та й сама фуга викладена фрагментарно, тобто дається тільки початок теми (але повторений кілька разів) і «парад коротких і різнохарактерних тем». Поряд з фрагментами теми фуги будуть звучати короткі теми, що представляють різножанрові витоки: скерцо, інтермецо і галоп. Крім того, прозвучить тематичний матеріал етюда. Кода теж побудована на тематичному матеріалі етюда.

Таким чином, у цьому фортепіанному циклі О. Яворика маємо заміну прелюдії на етюд і заміну структури повної фуги на фрагментарний виклад цієї форми. Крім того, друга частина твору О. Яворика збагачена іншими, правда, короткими, темами скерцо, інтермецо, галопа. Кода твору О.Яворика, що побудована на матеріалі етюда, об'єднує окремі частини в єдиний цикл «Етюд і фуга».

Цей твір можна віднести до неокласицистичного спрямування.

Отже, О. Яворик вніс своє бачення і свої новації в малий цикл «Етюд і фуга». Цей твір для нас цікавий як із образного, так і композиційного боку.

________________

Науковий керівник: Сєрова Олена Юріївна, кандидат мистецтвознавства

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота