КРИТЕРІЇ БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КРИТЕРІЇ БЕЗПЕЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ОРГАНІВ ТА УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

29.09.2023 14:57

[2. Legal sciences]

Author: Бондарчук Вікторія Станіславівна, викладач Академії Державної пенітенціарної служби


На сьогоднішній день діяльність органів та установ виконання покарань регламентована значною кількістю нормативно-правових актів, що так чи інакше обумовлюють безпеку персоналу. Насамперед, це Конституція України, Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Кримінально-виконавчий кодекс України, Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші, але, в той же час, при визначенні в законодавстві елементів правового захисту, нажаль, відсутня будь-яка система. А з урахуванням повномасштабної війни російської федерації проти України, введенням правового режиму воєнного стану в державі, стан небезпеки професійної діяльності персоналу значно збільшився. Окремі установи виконання покарань та слідчі ізолятори знаходяться на лінії зіткнення і всі ризики, які існують у воєнний час для таких установ є більш високими: потрапляння під обстріли, можливе потрапляння в умови окупації, тощо. 

Діяльність персоналу органів та установ виконання покарань суттєво відрізняється від інших видів професійної діяльності специфікою завдань та умовами їх виконання, навіть у порівнянні з іншими правоохоронними органами. Огляд наукової літератури та узагальнення практичного досвіду засвідчує, що питання безпечної діяльності персоналу органів та установ виконання покарань залишається одним з проблемних, вирішення якого потребує вивчення та аналізу сукупності причин, що зумовлюють її небезпечність. У жодному виді діяльності неможливо досягнути гарантій ідеальної безпеки, але запроваджуючи деякі заходи, вдосконалюючи систему безпечної професійної діяльності, можна знизити негативні прояви і в професійній сфері, і в повсякденному житті працівника до реально можливого мінімуму.

В загальному розумінні безпека людини — це такий її стан, коли дія зовнішніх і внутрішніх факторів не призводить до смерті, погіршення функціонування та розвитку організму, свідомості, психіки та людини в цілому і не перешкоджає досягненню певних бажаних для людини цілей. Безпека життєдіяльності людини — це відсутність недопустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання шкоди організму людини в будь-яких умовах її існування [7].

Для розуміння «безпеки» одним із ключових є поняття «небезпеки», визначене Колбом І.О., як явище, процеси, об’єкти, інформацію та людей, що можуть спричинити небажані наслідки та призводити до погіршення стану здоров’я чи смерті людини, завдавати шкоди навколишньому середовищу й об’єктам громадської діяльності [2]. 

Об`єктивними складовими професійної діяльності персоналу органів та установ виконання покарань є як фізичний, так і психологічний ризики. Розуміння того, що персонал, який працює з особами, засудженими за вчинення кримінальних правопорушень різної ступені тяжкості, а також з особами, які обвинувачуються у їх вчиненні, перебуває в умовах підвищеної небезпеки, дозволяє виокремити ті критерії, що впливають на рівень безпечності професійної діяльності. 

По-перше, це криміногенна характеристика засуджених (ув’язнених) та дотримання ними вимог режиму; по-друге, наявність у значної кількості зазначених осіб захворювань, таких як туберкульоз, ВІЛ-інфекції, а також психічних відхилень чи хімічних залежностей; по-третє, це психологічне та фізичне навантаження персоналу, що пов’язано не лише з умовами та графіком несення служби, а й з підвищеною відповідальністю персоналу, своєчасністю та законністю прийняття рішень щодо необхідності застосування заходів впливу; не останнє місце в цьому переліку займають проблеми кадрового та матеріально-технічного забезпечення, а також неможливість задоволення базових потреб самого працівника та членів його родини на тлі високого чи просто пристойного рівня благополуччя представників інших професій. 

Разом з цим в ряді наукових робіт акцентується увага, що наявність у засуджених заборонених предметів несе в собі потенційну суспільну небезпеку, ускладнює оперативну обстановку в установі, дестабілізує функціональну спроможність її структурних підрозділів та є криміногенним фактором. Це сприяє поширенню в установах таких антисоціальних явищ, як суїциди серед засуджених, наркотизм, алкоголізм, вчинення злочинів на їх підґрунті, в тому числі і насильницького характеру, завдання ушкоджень засудженим, персоналу УВП та іншим особам [6].

Крім того, найбільш суспільно небезпечними є втечі, поєднані з нападом засуджених на персонал установи з метою усунення перешкод для здійснення задуму і заволодіння зброєю, яку вони використовують для чинення збройного опору, а також для здійснення інших злочинів [5].

Аналіз статистичної інформації щодо стану режиму, ізоляції та нагляду в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах за минулий рік підтверджують дані аспекти. Так, упродовж 12 місяців 2022 року в УВП та СІЗО було допущено: 4 випадки нападів засуджених на працівників установ, 3 випадки втеч з установ, одна з яких була вчинена військовополоненим з лікувального закладу МОЗ України та 2 спроби втечі були припинені; у 228 випадках по відношенню до засуджених застосовувались засоби примусу, 157 з яких були пов’язані з учиненням фізичного опору персоналу, крім того, протягом минулого року персоналом було виявлено 3327 випадки надходження до засуджених (ув’язнених) заборонених предметів [8].

Таким чином, під безпечною діяльністю персоналу органів та установ виконання покарань можна визначити створення таких умов, що забезпечують безпеку персоналу, захищають його життя та здоров’я, недоторканість особистості від будь-яких суспільно-небезпечних дій з боку засуджених або інших осіб, а також соціальний  та правовий захист.

Список використаних джерел

1. Боровик А.В. Застосування в Україні заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї до засуджених, позбавлених волі: правові підстави, теорія і практика: навч. посіб./ Боровик А.В., Колб О.Г., Колб І.О. та ін.; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. О. Г. Колба. Луцьк: СПД Гадяк Ж. В друкарня «Волиньполіграф», 2020. 696 с.

2. Колб І. О. Характерні ознаки та способи посягань на особисту безпеку засуджених у виправних колоніях України. Теоретичні та практичні питання стану дотримання прав уразливих категорій засуджених та звільнених: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19−20 квіт. 

2016 р.). Київ: Паливода А. В., 2016. С. 49−52

3. Запобігання кримінальним правопорушенням, що вчиняються персоналом установ виконання покарань України: навчальний посібник /

Колб О. Г., Конопельський В. Я., Новосад Ю. О. та ін.; за заг. ред. д.ю.н., проф., В. Я. Конопельського та д.ю.н., проф., заслуженого юриста України 

О. Г. Колба. Одеса: Одеський державний університет внутрішніх справ, 2022. 192 с.

4. Кубрак Р. М., Лень В. В. Кримінально-виконавча характеристика засуджених з психічними відхиленнями до позбавлення волі на певний строк: монографія. Дніпро: Видавець Біла К. О., 2018. 272с.

5. Кубрак Р. М. Вчинення втеч засудженими як елемент посягання на загальний стан правопорядку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах. Правова система України в умовах євроінтеграції: Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (9 квітня 2020 р.) / за заг. ред. к.ю.н., доцента Школи С. М. – Дніпро: НТУ «ДП», 2020. С.54-58.

6. Кубрак Р. М. Передача заборонених предметів в установи виконання покарань як криміногенний фактор вчинення засудженими злочинів. Актуальні питання теорії та практики в галузі права, освіти, соціальних та поведінкових наук 2021: матеріали міжнар. наук.- практ. конф. (м. Чернігів, 22–23 квіт. 2021 р.) / гол. ред. О. М. Тогочинський; Академія Державної пенітенціарної служби. Чернігів: Академія ДПтС, 2021. С.91-95.

7.  Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини. Навч. посіб.  6-те вид., перероб. і доп. К.:Знання, 2007, 332 с.

8. Лист Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 23.01.2023 р. вих.. № 2/1-1123-Мл  «Огляд основних показників стану режиму, ізоляції та нагляду в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах протягом 12 місяців 2022 року».

9. Підвисоцький Р. М. Правове забезпечення безпеки засуджених та персоналу в установах виконання покарань. Право і суспільство. 2016.

 № 1 (2). С. 140-144.

10. Синиця М. С. Стрес як чинник впливу на професійну діяльність працівників пенітенціарної служби. Кримінально-виконавча система України та її роль у розбудові правової і соціальної держави: матеріали X заочної Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Чернігів, 02 грудня 

2022 р.) / гол. ред. О. М. Тогочинський; Академія Державної пенітенціарної служби. Чернігів : Академія ДПтС, 2022. С. 201 -205.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота