«РОЗУМІННЯ І ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ЮРИДИЧНОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА» - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

«РОЗУМІННЯ І ЗНАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ЮРИДИЧНОЇ ВИЗНАЧЕНОСТІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА»

24.11.2023 11:07

[2. Legal sciences]

Author: Полюх Романа Володимирівна, студентка 5 курсу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка



Основний Закон нашої держави закріплює імперативний постулат, згідно з яким в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у рішенні № 2-р/2017 від 20 грудня 2017 року намагався дати визначення цьому поняттю, зазначивши, що «верховенство права – це панування права в суспільстві» [1]. Однак це не дає однозначного розуміння змісту цього принципу. 

Серед науковців існують різні підходи щодо інтерпретації даного поняття. Однак, незважаючи на відсутність єдиного трактування, можна погодитись з тим, що верховенство права є одним із найважливіших елементів загальних засад конституційного ладу, є нормативним ідеалом, до якого повинна прагнути та забезпечувати реалізацію в дійсності кожна держава, щоб бути правовою та демократичною. На мою думку, верховенство права необхідно розглядати в контексті його складових, а саме принципу законності, принципу поділу державної влади, принципу народного суверенітету, принципу демократії, принципу юридичної визначеності, принципу справедливого суду. Усі вони однаково важливі та необхідні для забезпечення верховенства права, розкриттю їх змісту та дослідженню їх значення присвячено велику кількість наукових напрацювань. Проте хотілось би зосередити увагу на такому принципі, як юридична визначеність.

Єдине трактування даного принципу відсутнє у національному законодавстві, але важливе значення юридичної визначеності для забезпечення верховенства права підтверджується практикою Конституційного Суду України.

Зокрема, у рішенні від 6 червня 2019 року № 3-р/2019 Конституційний Суд України виходить з того, що принцип юридичної визначеності, як складова конституційного принципу верховенства права, є сукупністю вимог до організації та функціонування системи права, процесів правотворчості та правозастосування у спосіб, який забезпечував би стабільність юридичного становища індивіда. Зазначеного можна досягти лише шляхом законодавчого закріплення якісних, зрозумілих норм [2]. Тобто у цьому рішенні Конституційний Суд України визначає поняття принципу юридичної визначеності у широкому розумінні, як цілісну вимогу до всієї правової системи, процесів правотворчості та правозастосування. Натомість у доктринальних працях, які безпосередньо присвячені розумінню принципу правової визначеності, науковці по різному тлумачать дане поняття.

Наприклад, В. Кернз розуміє принцип юридичної визначеності як зобов’язання державних владних органів забезпечити легкість з’ясування права тими, до кого воно застосовується, і набуття останніми можливості у разі необхідності скористатися правом, так само як і способом, за допомогою якого воно буде підлягати застосуванню і тлумаченню [6, с. 104].

Тобто, як бачимо, єдиного і однозначного трактування поняття «юридична визначеність» немає, однак не можна стверджувати, що чиясь точка зору неправильна. В будь – якому випадку можна вважати, що юридична визначеність передбачає вимоги до процесу правотворчості та процесу правозастосування з цією метою, щоб особа могла розуміти наперед наслідки своєї дії чи бездіяльності, була впевненою у своїх очікуваннях, щоб обмеження прав людини і громадянина могло бути можливим лише за наявності критеріїв, які мають бути чітко встановлені в нормативно – правових актах, і таким чином повинна забезпечуватись стабільність правового становища кожної особи.

Варто сказати, що принцип юридичної визначеності розкривається через його складові, що є надзвичайно важливим для розуміння самого принципу. Але у доктринальних працях існують різні погляди на елементи юридичної визначеності. Однак більшість науковців вважають, що оскільки даний принцип є важливим в контексті правотворчості та правозастосування, то потрібно виділяти вимоги до нормативно – правових актів і вимоги до їх застосування на практиці.

Такої думки дотримується С. Погребняк, який пропонує ще поділяти вимоги до нормативно-правових актів на змістовні і процедурні. Змістовні вимоги потребують, щоб нормативно-правові акти були зрозумілими (доступними), несуперечливими і пропонували повне врегулювання суспільних відносин, не допускаючи існування прогалин. Враховуючи те, що будь-який правовий припис виражається за допомогою мовних засобів, зокрема за допомогою термінів як основних мовних одиниць, А. Хворостянкіна підкреслює, що ці терміни мають бути зрозумілими для всіх осіб. Крім того, для ефективної реалізації особою своїх прав та виконання обов’язків важливою є можливість передбачення нею правових наслідків своїх дій. Цьому сприяє однозначне та відносно стійке значення понять, які використовуються в законодавстві, що також може бути досягнуто за допомогою правових дефініцій. Процедурні вимоги включають: обов’язкове оприлюднення нормативно-правових актів, заборону їх зворотної сили, розумну стабільність права, послідовність правотворчості. У правозастосуванні принцип правової визначеності вимагає, щоб нормативно-правові акти виконувалися; практикувалося одноманітне застосування закону; рішення судів щодо застосування закону були остаточними і обов’язковими [7, с. 238].

Питання складових елементів юридичної визначеності є надзвичайно важливим, оскільки саме вони і визначають зміст даного принципу та дозволяють розкрити значення юридичної визначеності для забезпечення верховенства права. 

Про складові також згадував у одному із своїх рішень Конституційний Суд України. Зокрема, відповідно до  рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019 юридичну визначеність необхідно розуміти через такі її складові: чіткість, зрозумілість, однозначність норм права; право особи у своїх діях розраховувати на розумну та передбачувану стабільність існуючого законодавства та можливість передбачати наслідки застосування норм права (законні очікування) [2].

Досить часто у науковій літературі можна помітити, що деякі науковці обмежують інтерпретацію поняття «юридична визначеність» лише передбачуваністю правових  норм. Однак, на мою думку, таким чином звужується зміст даного принципу та применшується його значення для забезпечення верховенства права, оскільки принцип юридичної визначеності передбачає ряд складових, про які йшлося раніше. 

В цьому контексті варто зазначити позицію Конституційного Суду України щодо передбачуваності правових норм в контексті принципу юридичної визначеності у рішенні від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Конституційний Суд України зауважує, що вимога юридичної визначеності як складовий елемент правовладдя («верховенство права») в аспекті передбачуваності актів права означає, що їх приписи «мають бути передбачуваними за своїми наслідками: їх має бути сформульовано з достатньою чіткістю та зрозумілістю, аби суб’єкти права мали змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними». Такі вимоги щодо якості актів права та їх приписів висунуто з метою забезпечення, зокрема, їх однозначності. Юридичної визначеності будь-якого нормативного акта (або його окремого припису) неможливо досягти, якщо текст акта (його припису) є двозначним (багатозначним) [3]. Тобто, юридична визначеність не обмежується лише передбачуваністю правової норми, але в той самий час передбачуваність є важливою складовою юридичної визначеності, що передбачає однозначність правової норми, її чіткість і точність. 

Отже, на підставі вище сказаного, можна констатувати той факт, що юридична визначеність є важливою складовою верховенства права. Єдине трактування даного принципу відсутнє у національному законодавстві, але важливе значення юридичної визначеності для забезпечення верховенства права підтверджується практикою Конституційного Суду України. Існують різні інтерпретації даного поняття в наукових працях, однак погоджуємось з позицією Конституційного Суду України, який визначив поняття юридичної визначеності у широкому розумінні, зазначивши, що цей принцип передбачає вимоги до процесу правотворчості та процесу правозастосування, щоб особа могла розуміти наперед наслідки своєї дії чи бездіяльності, була впевненою у своїх очікуваннях. Проаналізувавши позиції Конституційного Суду України та наукові напрацювання, можна констатувати той факт, що юридична визначеність є надзвичайно важливою для забезпечення та дієвості верховенства права. 

Література:

1. Рішення Конституційного Суду України 20 грудня 2017 року № 2-р/2017 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-17#Text (дата звернення: 05.11.2023);

2. Рішення Конституційного Суду України від 6 червня 2019 року № 3-р/2019 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-19#Text (дата звернення: 05.11.2023);

3. Рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року № 1-р/2021 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-21#Text (дата звернення: 05.11.2023);

4. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Єлоєв проти України» від  06.11.2008 року №974/433 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_433#Text (дата звернення: 05.11.2023);

5. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Новік проти України» від 18.11.2008 року № 974_442 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_442#Text(дата звернення: 05.11.2023);

6. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. Київ: Знання. 2002. С.104–110;

7. Погребняк С. Основоположні принципи права (змістовна характеристика). Харків: Право. 2008. С. 238.

____________________

Науковий керівник: Федущак-Паславська Ганна Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота