ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ УЧАСТІ ЗАХИСНИКА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ДИСТАНЦІЙНОЇ УЧАСТІ ЗАХИСНИКА В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

20.12.2023 02:11

[2. Legal sciences]

Author: Кошова Катерина Віталіївна, студентка ОС «Магістр» заочної форми навчання Навчально-наукового інституту права Київського національного університету Імені Тараса Шевченка


Вступ. Питання дистанційної участі захисника в кримінальному провадженні є одним з найбільш дискусійних як в науці, так і правозастосовній практиці. Така участь, з однієї сторони, значно скорочує час відповідного провадження, дозволяючи, зокрема, уникнути постійних переносів судових засідань. З іншої сторони, дистанційна участь захисника може поставити під загрозу саму суть та гарантії прав обвинуваченого в кримінальному процесі, в тому числі через потенційне порушення принципу конфіденційності.

В умовах воєнного стану в Україні вказана дилема отримала нове забарвлення, адже через колосальне навантаження на правоохоронну та судову системи, а також внутрішнє переміщення та  виїзд з країни багатьох учасників відповідних проваджень, без дистанційної участі захисника більшість кримінальних проваджень може бути паралізована. 

З урахуванням цього, в межах даних тез проаналізую актуальні проблеми дистанційної участі захисника в кримінальному провадженні в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу. У мирний час законодавство щодо дистанційного кримінального провадження не було особливо лояльним. На відміну від адміністративних, господарських і цивільних справ, де була деяка гнучкість у веденні судових засідань у дистанційному форматі, у кримінальних провадженнях це було значно обмеженіше. Вирішення питання про проведення судового засідання дистанційно залежало від волі обвинуваченого, і суд повинен був дотримуватися чітких процедурних вимог.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначав, що в законі не передбачено можливість проводити судові засідання в кримінальних провадженнях через відеоконференцію з участю сторін поза приміщенням суду та з використанням власних технічних засобів, адже ч.4 ст.336 КПК України такого права не передбачає [1].

Ця позиція була підкріплена і ухвалою Верховного Суду від 3 червня 2021 року. В цій ухвалі зазначено, що з урахуванням специфіки кримінального провадження, у ньому не регламентована робота сторін із власними технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового провадження, яке проводиться поза межами приміщення суду [2]. 

Таким чином, в «довоєнних» кримінальних провадженнях правила дистанційного судового провадження тлумачились таким чином, що поза межами суду чи за допомогою власних технічних засобів учасників дистанційні засідання були неможливі. 

У зв'язку з активними військовими діями на території України, підходи до проведення кримінального провадження у дистанційному режимі почали змінюватися.

Наприкінці лютого 2022 року Рада суддів України прийняла рішення щодо забезпечення сталого функціонування судової влади в умовах воєнного стану, яке рекомендувало змінити установлений порядок судового провадження в кримінальних справах. Зокрема, рішення надавало можливість здійснювати судові засідання в дистанційному режимі з використанням різних технічних засобів, включаючи власні технічні засоби учасників судового процесу [3].

Ці рекомендації Ради суддів хоч і не могли скасувати чинне законодавство, проте почали активно застосовуватись на практиці. Кримінальні провадження почали проводити з використанням таких програм як «EasyCon» та «ZOOM».

У квітні 2022 року до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, які передбачали, що в умовах воєнного стану можливість проведення дистанційного судового провадження в кримінальних провадженнях стала виключною компетенцією суду. Думка обвинуваченого стосовно цього більше не мала вирішального значення. Головним пріоритетом стало забезпечення розгляду справ у розумні строки.

Разом з тим, в юридичній спільноті лунають думки, що можливість розгляду справ у розумні строки не завжди виправдовує порушує інших прав особи і не завжди гарантує справедливий розгляд кримінальних проваджень у суді. Дистанційне судове провадження супроводжується численними проблемами [4].

По-перше, важливим є питання встановлення особи учасника судового процесу, обізнаності особи у її правах та обов'язках, забезпечення конфіденційності, неупередженості та відсутності тиску на особу, яка дає свідчення. Дистанційний режим не завжди забезпечує ці аспекти.

По-друге, під час проведення дистанційного судового провадження можливість ведення взаємодії між сторонами справи є ускладненою, і обмежується можливостями спілкування в онлайн-режимі. Захисники та обвинувачені можуть не мати доступу до необхідної документації та матеріалів кримінального провадження.

По-третє, при дистанційній участі адвоката, у підозрюваного або обвинуваченого виникають серйозні обмеження в їх можливості спілкуватися конфіденційно. Це не лише порушує права відповідної особи, але також порушує питання забезпеченості адвокатської таємниці. Особливо актуально це в тому випадку, якщо перед початком слідчих дій було надано можливість спілкування підозрюваному або обвинуваченому зі своїм захисником через відео- або аудіозв'язок. При цьому адвокат втрачає можливість переконатися, що до його клієнта не було застосовано психологічний або фізичний тиск і що він діяв добровільно під час проведення слідчих дій.

По-четверте, процес подання та розгляду доказів на судовому засіданні стає значно більш складним і важкодоступним. Зв'язок, зокрема, психологічний, з підзахисним стає менш ефективним, оскільки важко правильно інтерпретувати реакції обвинуваченого віддалено. Крім того, існують ризики технічних неполадок, таких як переривання зв'язку, і ці ризики покладаються на учасників справи, які подають відповідні заяви та запити, що може призвести до затримок та незручностей.

Висновки. Враховуючи вищезазначене, суди повинні удосконалювати практику дистанційних судових засідань, звертаючи особливу увагу на забезпечення прав та конфіденційності учасників процесу. У разі відсутності можливості проведення справи в розумні строки в дистанційному форматі, обов'язково потрібно забезпечувати проведення судових засідань безпосередньо в судових установах. 

Вказані ризики також свідчать про доцільність «підстрахування» захисника, який бере участь у засіданні віддалено, колегами, принаймні, в ключових засіданнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 грудня 2021 року у справі № 760/15429/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101634630 

2. Ухвала Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 3 червня 2021 року у справі № 431/1397/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97394025 

3. Рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні. URL: https://rsu.gov.ua/ua/news/opublikovano-risenna-rsu-sodo-vzitta-nevidkladnih-zahodiv-dla-zabezpecenna-stalogo-funkcionuvanna-sudovoi-vladi-v-ukraini 

4. Чуприна З. Особливості кримінального процесу в умовах воєнного стану. 21 червня 2022. LIGA ZAKON. URL: https://jurliga.ligazakon.net/analitycs/212017_osoblivost-krimnalnogo-protsesu-v-umovakh-vonnogo-stanu 

______________________

Науковий керівник: Костюченко Олена Юріївна, кандидат юридичних наук, доцент, Навчально-науковий інститут права Київського національного університету Імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота