ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ ДІТЕЙ З РАС У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З ДІТЬМИ НОРМОТИПОВОГО РОЗВИТКУ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВЗАЄМОДІЇ ДІТЕЙ З РАС У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З ДІТЬМИ НОРМОТИПОВОГО РОЗВИТКУ

20.12.2023 02:28

[4. Pedagogical sciences]

Author: Смолянко Юлія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна; Павленко Євгенія Володимирівна, студентка 2 курсу, 63 група, Дошкільне виховання, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна


ORCID: 0000-0001-7058-8207 Смолянко Ю.М.

На сьогодні розвиток та освіта для дітей із особливими освітніми потребами, набуває чинності у вихованні дітей серед звичайних (нормотипових) дітей у закладах дошкільної освіти, що регламентується такими законодавчими документами міжнародного та національного рівнів: Конвенція ООН про права дитини (1989), Всесвітня декларація «Освіта для всіх» (1990), Закон України «Про дошкільну освіту» (2023), Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю (2006), Концепція розвитку інклюзивної освіти (2023), Лист МОН України «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» (Інструктивно-методичні рекомендації) (2023), Закони України «Про освіту» (2023), «Про вищу освіту» (2023), Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання створення ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів» (2018) тощо. 

Аналіз наукових досліджень засвідчує, що зарубіжними та вітчизняними вченими (Е. Гарр, П. Хант, Т. Лейтон, Е. Шоплер, Л. Вотсон, І. Ковалець, Є. Нікіфорова, О. Нікольська) накопичено певний досвід, дозволяє стверджувати, що формування комунікативних навичок у дітей із РАС є проблемою соціально-педагогічного та психологічного характеру та потребує практичного вивчення. 

Зважаючи на модернізацію української освітньої системи та впровадження інклюзії як однієї з основних тенденцій розвитку освіти, вважаємо за потрібне зазначити, що розробленням цієї проблеми на теренах України займаються Т. Скрипник, А. Колупаєва, О. Гуренко, Т. Ілляшенко, Т. Сак, Л. Міщик, М. Перфільєва та ін[1].

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови ефективності взаємодії дітей з РАС у закладі дошкільної освіти з дітьми нормотипового розвитку. 

Перший етап у роботі з дитиною з РАС – це її адаптація до закладу дошкільної освіти, поступове налагодження контакту з дорослими. Дайте дитині звикнути до нових умов, середовища, соціального оточення. Взаємодію з різними фахівцями організовуйте через взаємодію з тим, кого дитина з РАС виділяє з поміж інших і ставиться прихильніше: дозволяє доторкнутися до себе; адекватно реагує на його прохання; сама приходить із запитаннями чи звертається по допомогу. 

Наступним етапом у роботі з дитиною з РАС може бути залучення її до роботи в мікрогрупі дітей з нормотиповим розвитком, у процесі якої сприяти взаємодії дитини з однолітками. Залучати її до спільних прогулянок із групою дітей. Активну участь у цьому мають брати батьки дитини, які зазвичай є її супроводжувальними особами в закладі дошкільної освіти. Перебуваючи постійно поруч, вони можуть залучати дитину до взаємодії з однолітками – пропонувати, наприклад, поділитись іграшкою, попросити погратися чужою іграшкою тощо. 

Взаємодія між дітьми з РАС і дітьми нормотипового розвитку та їх спільність повинна бути у всіх видах діяльності: у грі, у праці, на заняттях. Слід наголосити, що спільна діяльність дітей дошкільного віку, особливо старших, спрямована на досягнення певного результату роботи, однак головна її мета – засвоєння дітьми правил взаємодії з ровесниками, у позитивних формах спілкування з товаришами і турботливому ставленні до них. Адже вміння правильно поводитися під час організації спільної діяльності та в її процесі вкрай необхідне дошкільникам для майбутньої участі в житті шкільного колективу, у громадській діяльності й водночас для формування моральних рис особистості дитини[2]. 

Педагогічні умови ефективності взаємодії дітей з розладом аутистичного спектра (РАС) у дошкільному закладі з дітьми нормотипового розвитку - це ключовий аспект створення інклюзивного середовища у навчальному оточенні. Важаємо за необхідне виділити кілька важливих педагогічних умов, що сприятимуть успішній взаємодії між цими двома групами дітей:

1. Створення сприятливого освітнього середовища для дітей з РАС та дітей з нормотиповим розвитком: Організація простору, що сприяє сприйняттю та комфортній взаємодії дітей з РАС та їхніми однолітками. Це може включати зони для спокійного відпочинку, місця для взаємодії та групової роботи, що підтримують розвиток соціальних навичок. Застосування різноманітних методів навчання та виховання, що дозволяють дітям з РАС розвивати навички соціальної взаємодії.

2. Розвиток у дітей дошкільного віку емпатії та толерантності у процесі спільної діяльності в освітньому процесі ЗДО: Сприяння розумінню різниці та прийняття різноманітності серед дітей нормотипового розвитку. Проведення спільних занять та ігор, що сприяють співробітництву, взаємопідтримці та розвитку емпатії.

3. Використання візуальних інструментів та інших засобів комунікації, застосування ефективних форм та методів роботи, що допоможуть дітям з РАС легше взаємодіяти та виражати свої потреби; вдосконалення їхніх навичок взаємодії та адаптації до індивідуальних потреб кожної дитини. 

Взаємодія між дітьми з розладами аутистичного спектру (РАС) та дітьми нормотипового розвитку в дошкільному віці може бути сприяючою та підтримуючою для обох груп дошкільників. Наведемо деякі форми та методи взаємодії, які можуть бути використані:

Форми та методи взаємодії: спільні ігрові та творчі активності, групові заняття (організація спільних групових занять, де діти з РАС та їхні ровесники можуть спільно взаємодіяти. Метод: Спільні тематичні заняття, ігри, та активності, що сприяють спільному навчанню та взаєморозумінню; розвиток спільних творчих проектів, наприклад, створення спільної картини або конструкції); партнерські взаємодії (формування пар між дитиною з РАС та дитиною нормотипового розвитку для спільних завдань чи активностей. Метод: Спільне виконання завдань, гри в парах, взаємна підтримка в різних активностях); робота в малих групах (дрібні групи, де кожна група складається з представників обох категорій дітей для спільних завдань. Метод: Групові проекти, творчі роботи, вирішення завдань в малих колективах), педагогічна підтримка; структуровані інтерактивні заняття – використання візуальних підказок (таблиць, діаграм, інструкцій з ілюстраціями для сприяння розумінню завдань[2]. 

Методи комунікації: Використання різних форм комунікації, таких як візуальні картки, жести та інші методи для сприяння розумінню та спілкуванню); соціальні інтеракції та співпраця: партнерські завдання – організація парних або групових завдань, де діти з РАС та нормотипового розвитку можуть взаємодіяти та допомагати один одному); моделювання соціальних ситуацій (спеціально організовані ситуації, щоб допомогти дітям з РАС вивчати та розуміти соціальні правила); підтримка сприйняття та регуляції (структуроване середовище – створення стабільного та передбачуваного середовища, що допомагає дітям з РАС відчувати безпеку); підтримка саморегуляції (використання технік, таких як регулювання дихання або паузи для допомоги дітям з РАС у впорядкуванні емоційного стану); індивідуалізація та підтримка (особистий підхід: розроблення індивідуальних стратегій підтримки для кожної дитини з РАС); менторство та підтримка (організація допомоги від старших чи більш досвідчених дітей для дітей з РАС).

Необхідно пам’ятати, що кожна дитина унікальна, тому може виникати необхідність в адаптації форм та методів взаємодії відповідно до їхніх потреб та можливостей. Важливо включати батьків у процес навчання та створення сприятливого середовища для розвитку дітей з РАС. Регулярна комунікація та співпраця з батьками сприяють підтримці успішного розвитку дитини.

Ці умови, за умови їх правильного застосування, можуть сприяти покращенню взаємодії між дітьми з РАС та дітьми нормотипового розвитку в освітньому процесі дошкільних закладах. Питання педагогічних умов ефективності взаємодії дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) у закладі дошкільної освіти з дітьми нормотипового розвитку є важливим аспектом створення включаючого та підтримуючого середовища для всіх дітей[1].

Ефективна взаємодія між дітьми з РАС та їхніми однолітками потребує постійного удосконалення педагогічних підходів та терплячого, розуміючого ставлення до кожної дитини, сприяючи таким чином створенню позитивного навчального середовища для всіх. Відповіді на ці питання можуть служити основою для розробки ефективних педагогічних стратегій та умов, спрямованих на підтримку взаємодії дітей з РАС із їхніми ровесниками з нормотиповим розвитком у дошкільному навчальному середовищі.

Список використаних джерел:

1. Скрипник Т.В. Методика дослідження психічних процесів у дошкільників з аутизмом: методичні рекомендації. К.: Педагогічна думка. 2008. 72 с. 

2. Супрун Г.В. Особливості вивчення міжособистісних стосунків у дошкільників з розладами аутистичного спектра. Особлива дитина: навчання і виховання. 2016. № 2. С. 76-82. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота