ПСИХОЛОГО-СОЦІАЛЬНІ Й ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГО-СОЦІАЛЬНІ Й ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ТИМЧАСОВО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

26.02.2024 22:43

[15. Psychological sciences]

Author: Бєлоусова Катерина Валеріївна, аспірантка кафедри психології, Університет Григорія Сковороди в Переяславі; Волженцева Ірина Вікторівна, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології, Університет Григорія Сковороди в Переяславі


ORCID: 0009-0001-3803-6004 Бєлоусова  К.В.

ORCID: 0000-0003-0458-531X Волженцева І.В.

В контексті проблеми адаптації тимчасово переміщених осіб, які стикнулися з воєнними конфліктами, екстремальними подіями, що несуть загрозу для власного життя та життя близьких, слід зазначити деструктивний їх вплив на психіку, викликаючи  посттравматичний стрес у вище зазначеної категорії осіб, у разі відсутності у них ресурсів людського організму пережити ці екстра-неординарні події.  

Проблему психологічних, соціальних й особистісних особливостей тимчасово переміщених осіб досліджували  вчені у різних напрямах: Р. Аніс, Дж. Бері, Дж. Вестермайєр розкривали стресові прояви; A. Furnham, S. Bochner активізували увагу на культурному шоку;  І. Георгієва, А. Хохлова досліджували соціальні групи; О. Блинова велику увагу приділила взаємозв‘язку психологічного благополуччя і успішності адаптації мігрантів; Т. Титаренко вивчав  соціально-психологічну профілактику порушень адаптації; М. Колодій розкрив ставлення приймаючої громади до переселенців; В. Середа і О. Міхеєва аналізували мотиви, які спонукали людей до переміщення (нестерпні умови проживання або загроза життю); А. Бреус, Л. Гуменюк, Т. Вашека, І. Гічан, О. Зінченко, І. Музиченко,  В. Рибалко, О. Риндзак,  О. Соколова, Ю. Хачатурян, Л. Шайгерова, A. Furnham  вивчали специфіку, психологічні проблеми соціально-психологічної адаптації вимушених переселенців; Т. Стефаненко було представлено класифікацію чинників міжкультурної адаптації з урахуванням індивідуальних і групових факторів; О. Блинова, Ф. Василюк, Г. Гудвін-Гілл, Н. Лебедєва,  М.Малих, М. Ніколайчук, К. Оберг, Н. Палагіна,  Ю. Платонов, Г. Солдатова,  Т. Стефаненко, В. Хесле, Л. Шайгерова, О. Шлягіна  розкривали  проблему адаптації тимчасово переміщених осіб та можливі шляхи її вирішення.  

Перш ніж розкрити психолого-соціальні й особистісні особливості тимчасово переміщених осіб, уточнимо понятійний апарат.

У Законі України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»,  підкреслено, що «внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру» [3]. 

Але ж у нашому дослідженні  поняття «переміщені  особи» включає і індивідів, які знаходяться  не тільки в своїй країні, і поза її межами. «З 24 лютого 2022 року до 26 червня 2023 року зафіксовано 20,64 млн. виїздів з України» [2].

Таку категорію переміщених осіб  ще називають  «вимушені переселенці»/ біженці.

«Біженці - це особи, вимушено залишили територію держави свого громадянства або постійного місця проживання з наступних причин:

- зовнішня агресія, окупація, іноземне панування чи події, серйозно змінили публічний порядок в державі або на певній частині його території;

- обґрунтовані побоювання стати жертвами переслідувань за ознакою раси, національності, належності до певної соціальної групи, політичних або релігійних переконань; відсутність можливості і бажання повернутися в відповідній державі внаслідок таких побоювань;

- явища природного характеру (землетрус, повінь, посуха), які підірвали матеріальні основи існування населення» [5].

«Після оформлення тимчасового захисту в інших державах, соціальні служби надають українцям житло, в якому можна перебувати декілька тижнів або місяців. Пізніше тимчасово переміщені особи отримують постійне житло щонайменше на три місяці. Найчастіше влада намагається надати українцям індивідуальне помешкання, однак інколи їх підселяють в сім’ю, які за це отримують підтримку від держави. Крім того, в громадян України залишається право орендувати житло, наприклад, у Франції самостійно. Часто власники нерухомості просять українців надати спеціальні гарантії при поселенні» [7]. 

Такі науковці, як М. Слюсаревський та О. Блинова підкреслюють важливість причин міграції і виділяють міграцію “внутрішньодержавну та міждержавну, постійну і тимчасову, суверенну і вимушену, та інші“ [6, с. 33]. Підкреслено, що добровільна міграція може підвищити загальний рівень стресостійкості людини, що буде сприяти  толерантності до її нових умов життя і  швидкій адаптації, а якщо переміщення пов’язане із  зовнішніми негативними обставинами, то воно буде підривати  активність, віру людини в себе, що спонукає до важкої адаптації у новому середовищі. 

Також з точки зору Н. Мазіна, «Україна наразі перебуває в стані нестабільності внаслідок чого соціальні та політичні інститути значною мірою втрачають свій регулюючий вплив та не можуть забезпечити гідний рівень життя населення. Це призводить до того, що успішність адаптації особи більшою мірою визначається її особистісними можливостями адаптуватися до нестабільної суспільної ситуації» [4].

Але ж, необхідно підкреслити, що в результаті переїзду, у зв’язку із зменшенням можливості особистості задовольнити свої потреби, можуть відбуватися зміни в мотиваційній, ціннісно-смислової сферах життя, в рівні домагань. Неможливість задоволення власних потреб  викликає пригніченість і  зниження самооцінки особистості.   

З точки зору І. Трубавіної, в якості психологічних проблем переміщених осіб можна виділити  загальні, властиві всім членам сім’ї такі прояви, як:

- «відсутність перспективи на майбутнє, розбалансованість, розгубленість; 

- психологічні травми, викликані тим, що вони стали свідками воєнних дій, насильства; 

- почуття провини через потребу в зовнішній допомозі від сторонніх людей;

- втрата групової ідентичності; 

- сприйняття себе в якості жертви;

- розгубленість через втрату контролю над власним життям;  

- відсутність ідентифікації з приймаючою громадою, що провокує відчуття самотності; 

- зниження самооцінки; 

- необхідність пристосування до проживання в компактних умовах та до зменшення власного простору; 

- втрата домашніх тварин, які не вдалось взяти з собою при переїзді;         

- відчай батьків від усвідомлення неможливості забезпечити безпеку для власних дітей; 

- зниження критичності мислення, яке викликане значним та тривалим стресом; 

- низький контроль емоційного стану, що стало причиною пережитої кризи» [8].

Також авторка розкриває чоловічі переживання: 

- «почуття провини за неможливість забезпечити захист та матеріальне благополуччя сім’ї, вберегти рідний край; 

- за неможливість знайти роботу; 

- труднощі з виявом та контролем емоцій; 

- агресивність, яка викликана безпорадністю, відчуттям, що не вдалось вберегти коханих людей в безпеці» [8]. 

До жіночих переживань І. Трубавіна відносить

- «страхи, викликані пережитими подіями;

- тривога за невизначене власне майбутнє та майбутнє дітей; 

- підвищеним проявом турботи про дітей та членів родини на новому місці проживання; 

- тривожність викликана підвищенням почуття відповідальності за щастя сім’ї, почуття самотності  [8].

Вченою також виокремлено і дитячі переживання: 

- «розлади психічного розвитку викликані пережитим травмуючим досвідом воєнних дій; 

- необхідністю покинути друзів на попередній території проживання; 

- низька стресостійкість викликана тим, що процес розвитку та соціалізації вже передбачає значні ресурсні витрати психічного характеру; 

- важкість не тільки зрозуміти та ідентифікувати свій стан, свої емоції, а й проявити їх, поділитись ними з близькими; 

- самотність та ізольованість викликані неможливістю знайти спільну мову з однолітками на новому місці проживання; 

- розгубленість через необхідність покинути друзів та загалом колектив в місці навчання;

- вимушене переселення підриває базову довіру до світу; 

- нове соціальне оточення чинить додаткове навантаження на нестійку психіку; 

- психологічні перевантаження провокують розлади сну, страхи, фобії, агресію;

- адаптивна модель поведінки ще не сформована;

- невпевненість та розгубленість проявляються в негативізмі по відношенню до оточення» [8].

Із вище зазначених  характеристик і особистісних проявів  необхідно підкреслити, що у переміщених осіб  зростають страх і тривога, відчуття  безвиході. Саме негативні переживання, песимістично забарвлені життєві події, відчуття  власної неповноцінності, очікування  неприйняття з боку оточення, підвищена емоційна вразливість послаблюють адаптаційні можливості психіки переселенців. Зазначені негативні стани, деструктивні прояви  заважають переміщеним особам  засвоїти нові соціальні норми,  відтворити взаємодію з оточуючими. У зв’язку із зменшенням можливості особистості задовольнити свої потреби, відбуваються зміни в мотиваційній, ціннісно-смислової сферах життя, в рівні домагань, що викликає пригніченість і  зниження самооцінки особистості.   

Таким чином ми бачимо, що вище зазначені негативні психолого-соціальні й особистісні прояви, переживання тимчасово переміщених осіб впливають на всі життєві сфери: емоційну, комунікативну, мотиваційну, поведінкову, когнітивну. Так, нестабільність емоційної сфери проявляється  пригніченістю, гнівом, депресією, агресивністю, розгубленістю, підвищеним рівнем тривожності, роздратованістю, зміною настрою, які,  в свою чергу сприяють розладу сну,  їх  негативним забарвленням, перевантаженням механізмів адаптації, що  може викликати гострий або хронічний стрес. 

Перспективами подальших досліджень є розробка концептуальної моделі [1] та програмного комплексу для оптимізації психічних станів та успішної   адаптації  тимчасово переміщених осіб до нових умов життєдіяльності.

Література:

1. Волженцева І.В.   Теоретичний аналіз використання методу моделювання в психології Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. К.: Національний авіаційний університет, 2022. Вип. 1 (20). 145 с. С. 64-77. Режим доступу: http://journals.indexcopernicus.com ICV 2017: 60

2. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2015. № 1. Ст. 1. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1706-18

3. Дослідження громадянської мережі Опора. Режим доступу: https://www.oporaua.org/viyna/cherez-povnomasshtabne-vtorgnennia-rosiyi-za-kordonom-perebuvaie-blizko-20-ukrayintsiv-doslidzhennia-opori-24792

4. Мазіна Н.Є. Соціальний капітал як ресурс соціально-економічної адаптації вимушених переселенців. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: філософія, культурологія, соціологія, 2015. Вип. 10. С. 169-178. 

5. Правовий статус  біженців і переміщених осіб Режим доступу: https://stud.com.ua/90999/pravo/pravoviy_status_bizhentsiv_peremischenih_osib

6. Слюсаревський М.М., Блинова О.Є. Психологія міграції: навчальний посібник; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кіровоград : ТОВ «Імекс ЛТД», 2013. 244 с. 

7. Тимчасовий захист у Франції для українців: Як оформити і які його переваги? Режим доступу: https://www.transfergo.ua/tymchasovyi-zakhyst-u-frantsii-dlia-ukraintsiv

8. Трубавіна І. М.  Проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні як основа соціально-педагогічної роботи з ними.  Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2015, № 8 (52). С.434 – 446

 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота