ПРИНЦИПИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ПРИНЦИПИ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

26.03.2024 14:29

[1. Economic sciences]

Author: Коротун Микола Вадимович, аспiрант кафедри екологічного менеджменту та підприємництва, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Будь-яка суспільна корисна діяльність побудована на визначальних ідеях, відповідно до яких здійснюється регулювання певної сфери суспільних відносин. Не є виключенням у цьому питанні й інноваційно-інвестиційна діяльність підприємництва, механізм якої  повинен базуватися   на  загальновизнаній теорії

цілеспрямованої діяльності суб’єктів підприємства для здійснення практичних взаємопов’язаних дій, покликаних забезпечити  впровадження  інновацій та інвестицій для досягнення максимального ефекту реалізації економічних і соціальних інтересів. Відповідно система державного впливу на процес здійснення такої діяльності повинна розглядатися через призму засад (або ж принципів) нормативно-правового забезпечення як фундаментальної основи інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва.

Ми погоджуємося із твердженням, що головним мотивуючим фактором економічного зростання суб’єктів підприємництва є інноваційно-інвестиційний розвиток, який ґрунтується на нових прогресивних технологіях, управлінських підходах, передбачає освоєння випуску високотехнологічної продукції. В умовах інтеграції України до європейського співтовариства, модернізації системи державного управління з орієнтацією на європейські стандарти для зміцнення конкурентоспроможності на ринку та ефективної інноваційної діяльності підприємницькі структури шукають нові інвестиційні можливості, освоюють нові підходи до інвестування [1, с. 16].

Отже, здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва – це складна форма господарювання, яка будується за певними принципами, яких суб’єкти підприємництва повинні не тільки дотримуватися але й виконувати у повсякденній практичній діяльності. Така діяльність передбачає вплив держави на вказані процеси. Зокрема, відповідно до положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р. № 1160-I, державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності – це  напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України,  ст. 4 цього ж Закону визначає принципами державної регуляторної політики [2].

Більш детальний опис загальних принципів, які стосуються суб’єктів підприємництва, а також основних напрямів економічної політики держави, в тому числі й щодо структурно-галузевої політики, складової якої є будівельна галузь, ми знаходимо в ст. 6 та ст. 10 Господарського кодексу України [3].

Законодавче забезпечення  завдань ефективної політики держави у здійсненні інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва передбачає реалізацію визначальних принципів в практичну діяльність суб’єктами підприємництва. Аналіз дослідження системи нормативно-правового регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності свідчить, що загальні принципи регулювання цих процесів є основною  вихідною умовою та має на меті створення сприятливих умов для розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва в Україні. Серед широкого загалу джерел, що визначають визначальні ідеї,  здійснимо їх окремий аналіз.

Основні принципи державної інноваційної та інвестиційної діяльності, тобто ті універсальні принципи, які є основою здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва, на яких ґрунтуються  норми окремих інститутів, перш за все регламентовані  Законом України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV, який визначає основні принципи державної інноваційної політики [4] та  Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09. 1991 р. № 1560-XII, який спрямований на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції [5].

Насправді, мова у вказаних законодавчих актах йде про більш широку категорію – «принципи здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва». Такий висновок випливає з того, що вказані нормативні акти мають принципове значення при здійсненні інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва і повинні враховуватися не лише суб’єктами підприємництва, але й іншими суб’єктами, в тому числі й органами державної влади та органами місцевого самоврядування, у всіх інших випадках здійснення відносин інноваційно-інвестиційної діяльності. 

Слід звернути увагу, що крім вказаних законодавчих актів, які є основою здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності, існують також допоміжні, додаткові принципи. Так, в нормах Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 08.09.2011 р. № 3715-VI [6], знайшло відображення характерні риси правового методу регулювання – забезпечення інноваційної моделі розвитку економіки шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах науково-технічного оновлення виробництва, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках. З огляду на положення норм закону такими принципи є: принццип стратегічних пріоритетів; принцип науково-економічного обґрунтовання; принцип ефективного використання вітчизняних та світових науково-технічних досягнень; принцип технологічного оновлення; принцип  розвитку інноваційної інфраструктури.

Закон України «Про державні цільові програми» від 18.03.2004 р.

№1621-IV, визначає засади розроблення, затвердження та виконання державних цільових програм.  Метою розроблення державних цільових програм є сприяння реалізації державної політики на пріоритетних напрямах розвитку держави, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць; забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв’язання найважливіших проблем [7].

Таким чином, у розглянутих та інших нормативно-правових актах проявляються ті чи інші принципи інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва, що закріплюється у законодавчому порядку для здійснення підприємницької діяльності не забороненої законом.  В цілому принципи здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності підприємництва повинні відповідати стратегії інноваційно-інвестиційного розвитку, основним засадам організації та діяльності підприємництва.

Література:

1. Дегтярьов А.В. Механізм реалізації державної політики інноваційно-інвестиційного розвитку підприємництва: дис. … док. філософії. Чернігів, 2021. 213 с.

2. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-I. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 9. Ст. 79.

3. Господарського кодексу України: Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV.  Відомості Верховної Ради України. 2003. № 18-21. Ст. 144.

4. Про інноваційну діяльність: Закон України від 04.07.2002 р. № 40-IV. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 36. Ст. 266.

5. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-XII. Відомості Верховної Ради України. 1991. № 47. Ст. 646.

6. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 08.09.2011 р. № 3715-VI. Відомості Верховної Ради України. 2003. №19-20. Ст. 166.

7. Про державні цільові програми: Закон України від 18.03.2004 р.

№1621-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. №25. Ст. 352.

______________________

Науковий керівник: Мазур Ірина Іванівна, доктор економічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота