КОРПОРАТИВНІ ПРАВА: ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ, РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КОРПОРАТИВНІ ПРАВА: ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ, РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ

28.05.2024 15:24

[2. Legal sciences]

Author: Свєтлєющий Артем Олегович, студент І року навчання II (магістерського) рівня вищої освіти, Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Окреслення та розуміння поняття корпоративних прав було і певним чином залишається  дискусійним: як серед законотворців, так і серед науковців тривалий час була відсутня єдина позиція щодо цього питання. Можливо констатувати, що різні нормативно-правові акти по-різному тлумачили поняття та зміст корпоративних прав. 

Зокрема, визначення корпоративних прав містилося у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» (нині нечинному), Законі України «Про режим іноземного інвестування», Законі України «Про акціонерні товариства» від 2008 року (нині нечинному) та деяких інших нормативно-правових актах [1, с. 85].

Можемо констатувати, що тільки з прийняттям Податкового кодексу України з власним визначенням корпоративних прав відбувся певний поштовх до уніфікації поняття. 

Так у підпункті 14.1.90. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України корпоративні права закріплено як права особи, частка якої міститься у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами [2]. Станом на зараз, поняттям корпоративних прав також оперує стаття 961 Цивільного кодексу України, відповідно до якої права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства [3]. Тим часом як в Господарському кодексі України поняття корпоративних прав наразі відсутнє: дещо відмінне визначення корпоративних прав було наявне в статті 167 Господарського кодексу до змін від 27.07.2022. Разом з тим, різні статті Господарського кодексу оперують цим поняттям, не розкриваючи його.

Загалом, відповідно до сучасних визначень поняття корпоративних прав можемо стверджувати, що це певні правомочності на управління господарським товариством, природа яких випливає з факту наявності у суб`єкта частки у статутному капіталі (майні) товариства. Таким чином, управління корпоративними правами і є корпоративним управлінням.

У доктрині виділяють цілий ряд підходів щодо визначення сутності управління корпоративними правами. В тому числі до таких підходів варто віднести:  1) правовий – система відносин між органами управління товариством, його власниками та зацікавленими особами з питань функціонування компанії; 2) економічний – процес управління, спрямований на ефективне та раціональне використання ресурсів, отримання прибутку; 3) соціальний – управління товариством як суспільним інститутом, якому суспільство надає ресурси для того, щоб воно забезпечило задоволення потреб соціуму; 4) психологічний – управління, що породжує корпоративну культуру, тобто комплекс загальних традицій, установок, принципів поведінки [4, с. 75].

Переходячи від визначення до шляхів реалізації корпоративних прав у системі управління господарськими товариствами, варто зазначити, що учасники реалізують управління господарським товариством й, відповідно, корпоративними правами первісно через участь в роботі загальних зборів. До таких міркувань доходимо, першочергово, зі статті 36 Закону України «Про акціонерні товариства», в якій зазначається, що загальні збори акціонерів є вищим органом акціонерного товариства [5], статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до якої  кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників; кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом [6]. Вочевидь, варта уваги й участь в інших органах товариства, проте на відміну від загальних зборів, право на участь в яких мають всі учасники, право на участь в окремих органах товариства мають лише відповідно обрані суб`єкти. 

Що ж до сучасного стану, проблем та перспектив розвитку корпоративних прав, то варто підкреслити, що попри поступове вдосконалення нормативно-правового регулювання корпоративних прав, практичні аспекти їхнього захисту мають деякі недоліки. Зокрема, існує ціла низка критики щодо виключної компетенції господарського суду у питанні захисту корпоративних прав. У статті 20 Господарського процесуального кодексу України зазначені справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, у тому числі пунктом 1 частиною 3 закріплено, що до таких справ належать і спори, що виникають з корпоративних відносин [7].

Водночас є й деякі альтернативні способи захисту, проте вони є дещо обмеженими: так, стаття 22 Господарського процесуального кодексу гарантує право сторін на передачу спору, що відноситься до компетенції господарського суду, на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, проте зі значними обмеженнями та винятками. До таких винятків належать, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи [7]. Тим часом як саме третейські суди вважаються ефективним та доцільним способом альтернативного вирішення спорів, на жаль, з їхньої юрисдикції виключено цілу низку справ. 

Також окремими актуальними питаннями залишаються покращення моделі управління корпоративними правами та покращення правової регламентації виходу учасника з господарського товариства.

Отже, важливо підкреслити, що останні роки спостерігаємо певну трансформацію господарського права, як наслідок трансформуються і корпоративні відносини і, відповідно, їх складники – корпоративні права. Вочевидь, така трансформація призводить до позитивних змін нормативно-правового регулювання корпоративних відносин та корпоративних прав. Водночас багато проблем та недоліків українського права, що тягнуться роками й критикуються дослідниками та науковцями, мають своє коріння ще в радянському періоді, адже є загальновідомою інформацією, що початково українське право, за відсутності власних практик, будувалося саме на радянському. 

Разом з тим, саме останніми роками за наявних трансформацій, відбуваються покращення в області корпоративних прав. Підлягають згадці прийнятий у 2018 Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», прийнятий у 2022 році Закон України «Про акціонерні товариства», що замінив свого попередника 2008 року, системні зміни останніх років до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства» та до інших нормативно-правових актів. 

Таким чином констатуємо, що процес вдосконалення нормативно-правового регулювання корпоративних прав наразі є істотним. Попри це, наявні й певні перешкоди та проблеми: заплутаність нормативно-правового регулювання корпоративних відносин, наявність в українському законодавстві суперечностей, прогалин та колізій, часом точковий та хаотичний підхід у процесі законотворення, недостатня компетентність самих законотворців. 

Певною відповіддю на вище описані виклики є орієнтація на вдосконалення законодавства, враховуючи практику Європейського Союзу, яка, у порівнянні з українською, є більш стабільною та напрацьованою за багато десятиліть. Очевидно, що в державах-членах Європейського Союзу також наявні господарські товариства (під назвами «корпорація», «юридична особа підприємницького типу», «колективне утворення») тож наявні й схожі на українські виклики та проблеми. Безумовно, йдеться виключно про взяття курсу на право Європейського Союзу, не про безсумнівне його копіювання без врахування українських реалій та практик.  Розумне та помірковане використання міжнародного досвіду є цінним інструментом для побудови власного ефективного законодавства.

Література:

1. Бутрин Бока Н.С. Поняття «корпоративне право» та «корпоративні права» у законодавстві України. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2015. Випуск 3(1). С. 84-88. 

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. 

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, №№ 40-44, ст.356. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text. 

4. Корпоративне право: навчальний посібник. О.В. Пушкіна, С.В. Несинова, Т.М. Лежнєва, І.Б. Пробко, Т.А. Тодорошко; за заг. ред. С.В. Несинової. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. 276 с.

5. Закон України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 року № 2465-IX. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2023, № 18-19, ст.81. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2465-20#n370. 

6. Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року № 2275-VIII. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2018, № 13, ст.69. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text. 

7. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.1991 року № 1798-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 6, ст.56. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота