СТРУКТУРА ГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ГАЛУЗІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

СТРУКТУРА ГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ГАЛУЗІ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

28.05.2024 23:35

[4. Pedagogical sciences]

Author: Бельма Ілля, аспірант, Тернопільський національний педагогічний університету імені Володимира Гнатюка


Графічна компетентність інженерів-педагогів галузі цифрових технологій є показником їхньої успішності в професійній діяльності та умовою якісного виконання ними функціональних обов’язків. Сформованість графічної компетентності майбутніх фахівців складається із вмінь розв’язувати професійні завдання та визначати ефективні способи діяльності для їх виконання.

Графічна компетентність – одна із важливих передумов здійснення професійної діяльності майбутніми фахівцями після завершення навчання у ЗВО. На нашу думку, майбутні інженери-педагоги галузі цифрових технологій повинні бути готовими до обробки інформації, її розповсюдження, роботи із засобами для її аналізу та представлення у  графічній формі.

Графічна компетентність майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій повністю може виявлятися лише під час виконання фахівцем виробничих завдань. Тому надзвичайно важливим є процес визначення структурних компонентів графічної компетентності для подальшого формування їх у майбутніх інженерів-педагогів засобами цифрових технологій.

У своїх дослідженнях П.Буянок виділив  такі складові графічно-професійної компетентності:

-комплекс загальнотеоретичних знань, умінь та навичок (знання  основ нарисної геометрії, методу проєкціювання і технологічних основ);

- комплекс спеціальних графічних знань, умінь та навичок (вміння виконувати та читати задачі з нарисної геометрії, креслення);

- комплекс педагогічних методичних знань, умінь та навичок (знання дидактико-методичних понять методики викладання графічних дисциплін) [2].

Згідно з дослідженнями О.Джеджули, встановлено, що графічна компетентність у своїй внутрішній структурі передбачає наявність сформованості певних компонентів, які є передумовою її формування. Тому, вважаємо за необхідне у структурі графічної компетентності інженерів-педагогів в галузі цифрових технологій визначити такі основні компоненти: аксіологічний, когнітивно-інформаційний, праксеологічний.

Першим компонентом є аксіологічний – особистісна якість майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій, яка характеризує їх ставлення до професійної діяльності як до цінності, передбачає наявність мети і мотивації досягнення успіху. Аксіологічгний компонент представлений ціннісними орієнтаціями і залежить  від рівня професійних навичок і навпаки.

Сформованість когнітивно-інформаційного компонента забезпечує володіння системою сформованими професійно значущими знаннями та навичками у професійній галузі, методами розв’язання різних графічних задач.

Під праксеологічним компонентом розуміємо професійний досвід, накопичені навички роботи з графічними об’єктами майбутніх інженерів-педагогів галузі цифрових технологій під час навчання в ЗВО.

На сьогоднішній день засоби комп’ютерної графіки дають змогу створювати реалістичні зображення, що за якістю максимально наближені до фотознімків, а сучасне апаратне і програмне забезпечення є засобами для отримання інформації різного виду та призначення.: від простих креслень до складних реалістичних об’єктів. Тому комп’ютерна графіка використовується в усіх наукових, освітніх та інженерних сферах для уточнення інформації. Значну кількість інформації людина отримує за допомогою зору, кінцевим результатом застосування засобів комп’ютерної графіки є: зображення, креслення, тривимірні моделі та друковані 3D-моделі, які в подальшому можна використовувати для різних цілей.  Тому знання та вміння створювати елементи комп’ютерної графіки ( і як наслідок – формування графічної компетентності) є важливою проблемою як у інженерній, так і в освітніх галузях. [3].

Проєктно-конструкторські вміння передбачають роботу у двовимірних та тривимірних графічних середовищах. Основою для роботи  з графікою є робота з кресленнями, ескізами, схемами у двовимірному середовищі. Сюди належать вміння читати, складати, змінювати, удосконалювати  [ 1].

Отже, комп’ютерні графічні системи – програмні продукти, які призначені для створення, обробки та редагування рисунків, креслень, просторових об’єктів. Використовуючи комп’ютерні графічні системи, можна створювати двовимірні (2D) і тривимірні (3D) об’єкти. Тривимірними називають візуальні об’єкти, які визначаються трьома площинами. Тривимірна графіка – це розділ комп’ютерної графіки, що охоплює сукупність програмних і апаратних інструментів, призначених для зображення просторових об’єктів.

Отже, здобуття освіти майбутніми інженерами-педагогами дає їм змогу оволодіти навичками роботи з сучасними цифровими технологіями, навчитися оцінювати їх, аналізувати.

Література

1.Інженерна комп’ютерна графіка : підручник / Шмиг Р.А., Боярчук В.М., Добрянський І.М. Львів : Український бестселер, 2012. – 600с.

2.Кабак В.В. Підготовка майбутніх інженерів-педагогів до професійної діяльності: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. / Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. Тернопіль, 2014. -206с.

3.Карабчевський  В.В. Комп’ютерна підтримка зв’язку між операціями над двовимірними і тривимірними моделями: автореф.дис…канд.техн.наук / Держ.вищ.навч.заклад «Донец.нац.ун-т». Донецьк, 2006. -17с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота