ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПОЛЬОВИХ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПОЛЬОВИХ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ

26.06.2024 21:48

[14. Geographical sciences]

Author: Лакомова Олена Йосипівна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Криворізького державного педагогічного університету; Лівак Ірина Олегівна, студентка кафедри географії та методики її навчання Криворізького державного педагогічного університету


ORCID: 0000-0002-7798-2263 Лакомова О.Й.

ORCID: 0009-0001-2878-2599 Лівак І.О.

Воєнний стан в країні, який триває вже понад два роки, ставить перед дослідниками-географами нові виклики. Перш за все, доводиться працювати в екстремальних умовах, а це вимагає адаптації уже наявних та розробки нових методик та підходів для безпеки проведення польових фізико-географічних досліджень. По-друге, воєнні дії безумовно впливають на екосистему. Саме такі роботи допомагають фіксувати ці зміни, аналізувати їх причини та можливі наслідки, що є важливим аспектом для екології нашої країни. По-третє, отримані дані фізико-географічних досліджень можуть бути використані для оцінки придатності території для проживання людей, забезпечення водними чи іншими життєво необхідними ресурсами тощо. 

Проблема особливостей проведення польових фізико-географічних досліджень під час воєнних дій є доволі актуальною. Адже ми можемо не тільки вивчати та фіксувати вплив екстремальних чинників на навколишнє середовище, а ще й сприяти його відновленню.

Дослідити й проаналізувати особливості проведення польових фізико-географічних досліджень під час воєнних дій стає важливою метою сучасної географічної освіти

Комплексні фізико-географічні дослідження включають вивчення природних комплексів, що складаються з таких компонентів: рельєф, геологічна будова, поверхневі й підземні води, грунтовий покрив, рослинність та тваринний світ. Вони є невід’ємною та важливою частиною навчального процесу, оскільки є продовженням аудиторних занять. Фізико-географічні дослідження - це  закріплення теоретичних знань, практичних вмінь та навичок отриманих під час вивчення таких географічних дисциплін як, «Метеорологія», «Геологія», «Гідрологія», «Геоморфологія», «Грунтознавство», «Ландшафтознавство» та інші.

Польові фізико-географічні дослідження дозволяють спостерігати зміни в географічному середовищі та аналізувати їх наслідки, що спричинені природними та антропогенними чиниками. Це здійснюється завдяки моніторингу екологічних змін, процесів урбанізації, кліматичних змін, а сьогодні ми можемо аналізувати також вплив воєнних дій на ці показники.

Сьогодні польові фізико-географічні дослідження є дуже важливими, оскільки дають змогу оцінити вплив воєнних дій на природне середовище, аналізувати та прогнозувати їх наслідки. До найбільш виражених наслідків належить змінна рельєфу територій, оскільки під час детонації боєприпасів на місці вибуху утворюються вирви різних розмірів. Окрім цього, збільшується ризик займання лісів та сухостою, що має негативні наслідки для екосистеми, а саме: руйнування ландшафтів та зміни у біорізноманітті. Вибухи та пожежі призводять до забруднення атмосфери, оскільки в повітря здіймається велика кількість отруйних газів, що негативно впливає на якість повітря.

Вирви від бомб порушують рівень ґрунтових вод. Кратери заповнюються водою, створюють середовище для розмноження комах, без доступу до виходу до річок такі озера заболочуються, відбувається деградація земель. 

У зв'язку з цим є актуальними цілеспрямовані дослідження техногенної трансформації грунтів на локальному рівні. Основними факторами порушень ґрунтового покриву є: 

1) винищення  рослинного покриву; 

2) вплив важкої техніки на ґрунтовий покрив; 

3) утворення нехарактерних типів ерозії, 

При проведенні військових маневрів відбувається порушення ґрунтового покриву (за рахунок пересування солдатів і техніки), мінування, забруднення бензином, мазутом, компонентами боєприпасів, отруйними речовинами, ракетним паливом та продуктами його згоряння, відходами життєдіяльності великої кількості людей. Також маневри зазвичай супроводжуються великим шумом, який сильно впливає на поведінку тварин, зміни тваринних асоціацій.

Ще одним негативним наслідком для природного середовища, що спричинений воєнними діями, є навмисне затоплення територій. Прикладом цього може бути підрив дамби Каховської ГЕС, що побудована на річці Дніпро. Внаслідок знищення гідрологічної споруди великий об’єм води з водосховища став причиною зміни рельєфу, затопленими опинилися цілі населні пункти Херсонщни здебільшого на лівому березі Дніпра, а також було зафіксовано  забруднення Чорного моря. Підрив дамби також вплинув на гідрологічні особливості річки Дніпро. Окупація територій лівобережжя Херсонщини, що є наслідком воєнних дій, не дає можливості отримати загальну картину наслідків підриву дамби. 

Особливостями польових фізико-географічних досліджень під час воєнних дій є саме екстримальні умови їх проведення. Можна відмітити такі: мінування територій, загроза артилерійських обстрілів,  ракетних обстрілів та атак БПЛА (безпілотних літальних апаратів). Сьогодні важливою умовою проведення польових фізико-географічних досліджень є безпекова ситуація, але попри все польова дослідницька робота проводиться, тає невідмінно частиною географічної освіти. 

Для проведення польовий фізико-географічних досліджень під час воєнних дій важливим є підготовчий етап. Перш за все необхідно забезпечети безпечні умови для дослідників. Перед проведеням необхідно ретельно оцінити ризики пов’язані з воєнними діями на досліджуваній території, в разі екстрених ситуацій розробити план дій евакуації. По-друге за можливості, на потенційно небезпечних територіях, забезпечити дослідників спеціальним захисним обладнанням.

Ризики при проведені польових досліджень, що виникають в результаті воєнних дій, впливають й на методики проведення досліджень. В потенційно небезпечних районах необхідно мінімізувати час перебування, тому й скорочується термін на проведення дослідів, або переноситься на інші території, більш небезпечні. Екстримальні умови вимагають адаптації традиційних та впровадження дистанційних методів дослідження.

Висновки та перспективи дослідження. Отже, розуміння особливостей проведення польових фізико-географічних досліджень під час воєнних дій є дуже важливим, оскільки результати надають змогу оцінити та прогнозувати їх наслідки та вплив. Однак в сучасних умовах дослідники стикаються з новими викликами та проблемами, що пов’язані з екстримальними умовамми та безпекою проведення.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у більш широкому розкритті запропонованої теми та розробці рекомендацій щодо проведення польових фізико-географічних досліджень під час воєнних дій.

Список літератури:

1. Грищенко В. С. Екологічні наслідки воєнних конфліктів. Київ : Ін-тут проблем безпеки, 2015.

2. Корнус А. О. Навчальна практика з географічних дисциплін : навч.-метод. посіб.. Суми : СумДПУ ім.. А. С. Макаренка, 2018. 100 с.

3. Воровка В.П., Непша О.В. Польова комплексна фізико-географічна практика як форма професійної підготовки вчителя географії. Зб. наук. праць Міжрегіональної науково-практичної конференції за підсумками виробничої практики студентів. Мелітополь, 2005.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота