КОРЕЛЯЦІЯ «E-PARTICIPATION INDEX» І «CORRUPTION PERCEPTIONS INDEX»: ДОСЛІДЖЕННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КОРЕЛЯЦІЯ «E-PARTICIPATION INDEX» І «CORRUPTION PERCEPTIONS INDEX»: ДОСЛІДЖЕННЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

27.06.2024 00:03

[12. Public administration]

Author: Фесенко Тетяна Григорівна, доктор технічних наук, професор, професор кафедри електронних обчислювальних машин, Харківський національний університет радіоелектроніки


Відомо, що корупція залишається однією з головних проблем, зокрема у країнах Центральної та Східної Європи (Central and Eastern Europe, CEE), оскільки впливає на економічний розвиток, соціальну справедливість і політичну стабільність. Крім того, корупція є бар’єром на шляху до сталого розвитку та ефективного державного управління [1–2]. Високий рівень корупції призводить до зниження довіри громадян до уряду та державних інституцій. Впровадження ефективних механізмів електронної участі може підвищити прозорість урядових процесів і зміцнити довіру громадян, а також знизити корупційні ризики.

Для оцінки і моніторингу механізмів електронної участі [3–5], які впроваджують уряди країн, Організація об’єднаних націй (ООН) застосовує Індекс електронної участі (E-Participation Index, EРI). Розрахунок е-партисипації ООН враховує три елементи: 

1) електронне інформування (e-information) – надання громадянам доступу до інформації без або за запитом; 

2) електронне консультування (e-consultation) – залучення громадян до обговорення державної політики та послуг; 

3) електронне прийняття рішень (e-decision-making) – уряд і громадяни спільно розробляють варіанти політики, компоненти послуг і способи їх надання. 

Інструментом вимірювання та аналізу корупції є Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI), де CPI=0 – дуже корумпована країна, а CPI=100 – корупція відсутня [6]. Всесвітня організація Transparency International (TI) розраховує CPI для оцінки рівня корупції в державному секторі різних країн. CPI є комплексним показником, який базується на думках експертів і бізнесменів щодо корупції в країні.

Метою даного дослідження є порівняльний аналіз індексів EРI і CPI вісімнадцяти країн Центральної та Східної Європи, а також виявлення кореляційних взаємозв’язків між електронною участю і сприйняттям корупції. 

Аналіз даних країн Центральної та Східної Європи за індексом е-партисипації (EPI) [7] демонструє, що уряди країн CEE мають переважно високий загальноєвропейський рівень та швидкі темпи зростання. Серед лідерів – Естонія (0.9773) і Сербія (0.8068). Більшість країн мають високий рівень доступності громадян до публічної формації та відповідають першій стадії е-партисипації – «E-information». Цифрові розриви виявлені на стадії «E-consultation» (Словаччина – 0.2143; Угорщина – 0.2143; Чеська республіка – 0.2857) та «E-decision-making» (Чорногорія – 0.05, Литва – 0.1, Чеська республіка – 0.1).

Результати дослідження Transparency International показують, що у 2023 році корупція процвітає в усьому світі. У той час як Західна Європа та Європейський Союз залишаються регіоном з найвищими показниками CPI. Східна Європа бореться з непрацюючим верховенством права, зростанням авторитаризму та системною корупцією [6]. Водночас слід відзначити, що у період з 2012 по 2023 рр. досягнення країн СЕЕ у сприйнятті корупції мало різний характер (рис. 1). Позитивні зміни відбулись в Естонії (+12 пунктів), Латвії (+11 пунктів), Україні (+10 пунктів), Словаччині і Чеській Республіці (+8 пунктів), Литві (+7 пунктів), Молдови (+6 пунктів), Чорногорії (+5 пунктів), Албанії, Болгарії та Хорватії (+4 пункти), Румунії (+2 пункти). Негативний тренд спостерігються в Угорщині (–13 пунктів), Боснії та Герцеговині (–7 пунктів), Словенії (–5 пунктів), Польщі (–4 пункти), Сербії (–3 пункти), Північній Македонії (–1 пункт). В цілому у 2023 році серед країн СЕЕ найвищий індекс CPI у Естонії (76), Литви (61) і Латвії (60).




Рисунок 1 – Інфографіка рейтингу країн CEE за Corruption Perceptions Index, 2012–2023 рр.

Для обчислення індексу CPI 2023 було використано 13 джерел даних, у тому числі: індикатори сталого врядування (Bertelsmann Stiftung Sustainable Governance Indicators 2022), види демократії (Varieties of Democracy (V-Dem v. 13) 2023). Індикатори сталого врядування (Sustainable Governance Indicators, SGI) відображають те, як держава та суспільство перешкоджають державним службовцям і політикам отримувати хабарі, застосовуючи до посадових осіб механізми гарантування доброчесності, такі як: аудит державних витрат; регулювання фінансування партій; доступ громадян і ЗМІ до інформації; підзвітність посадових осіб (декларації про майно, правила конфлікту інтересів, кодекси поведінки); прозорі системи державних закупівель; ефективне переслідування корупціонерів.

Варіативність демократії (Varieties of Democracy, V-Dem) – це новий підхід до концептуалізації та вимірювання демократії. V-Dem надає багатовимірний і дезагрегований набір даних, що відображає складність концепції демократії як системи правління, виходить за межі наявності виборного процесу. Проєкт V-Dem розрізняє сім принципів демократії високого рівня: виборчий, ліберальний, партисипаторний, дорадчий, егалітарний, мажоритарний і консенсус, і збирає дані для вимірювання цих принципів. Більшість показників у наборі даних V-Dem базується на фактичній інформації, отриманій з офіційних документів, таких як конституції та урядові записи.

В якості доповнення до індексу сприйняття корупції Transparency International застосовує ще один показник – Глобальний барометр корупції (Global Corruption Barometer, GCB), який відображає досвід звичайних людей в отриманні державних послуг (рис. 2в). Зокрема, про значне зростання корупції за попередні 12 місяців відзначають громадяни Словенії (51%), Болгарії (48%), Румунії (45%), Хорватії (41%) і Угорщини (40%). Для отримання державних послуг частіше давали хабарі в Албанії (25%), Україні (23%), Молдові (22%), Румунії (20%), Боснії і Герцеговини (20%). Візуалізація рейтингу країн СЕЕ за індексами EРI та CPI (рис. 2) дозволяє побачити загальну кореляцію: країни з низьким рівнем е-партисипації мають нижчий рівень сприйняття корупції та частіше дають хабарі для отримання державних послуг. Наприклад, в Боснії та Герцеговині середні показники EРI (0.5341) і CPI (35) та один з найвищих відсотків споживачів, які давали хабар за отримання державних послуг (20%). Аналогічна ситуація в Україні, Молдові, Албанії.

Висновок. У підсумку, кореляційний аналіз даних країн Центральної та Східної Європи за індексом е-партисипації (EPI), індексом сприйняття корупції (CPI) та глобальним барометром корупції (GCB) дозволив підтвердити взаємозалежність: країни з низьким рівнем е-партисипації мають нижчий рівень сприйняття корупції та частіше дають хабарі для отримання державних послуг. Встановлено, що найнижчі показники сприйняття корупції має Боснія і Герцеговина (35), Україна (36), Сербія (36), Албанія (37).

Запропонований фокус дослідження може допомогти урядам країн СЕЕ краще розподіляти ресурси та спрямовувати їх на ініціативи (електронні послуги), які найбільше впливають на зменшення корупції. Це особливо важливо для країн з обмеженими ресурсами, які прагнуть досягти максимальних результатів з мінімальними витратами. Зниження рівня корупції та підвищення рівня електронної участі можуть покращити міжнародний імідж країн СЕЕ, сприяти залученню іноземних інвестицій та зміцненню міжнародних відносин.

Перспективним напрямком для подальших досліджень вбачається аналіз впливу людського потенціалу в е-партисипації та репрезентації країн СЕЕ за індексом людського розвитку (Human Development Index, HDI).

Подяка. Ця робота була підтримана в рамках стипендіальної програми Центру Діалогу ім. Юліуша Мєрошевського (Centrum Dialogu im. Juliusza Mieroszewskiego).




Рисунок 2 – Інфографіка рейтингу країн CEE за індексами EРI та CPI

Література:

1. Фесенко Т.Г. Фесенко Г.Г. Управління цифровими проєктами як основа сталого розвитку. Проєктний та логістичний менеджмент: нові знання на базі двох методологій. Том 7 : збірник наукових праць. Одеса: КУПРІЄНКО СВ, 2023. С. 17–20.

2. Фесенко Г. Польща-Україна: соціокультурний контекст проектів євроінтеграції. Czlowiek ludzi w Europie: w poszuki waniuróżnorodności / [red. naukowa M. Kardas, J. Kojkof]. Torun : Wydawnictwo Adam Marszalek, 2012. S. 191–208.

3. UN E-Government Knowledgebase. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data-Center.  

4. Fesenko G., Fesenko T. E-Government development strategies in the Eastern Partnership countries. SOCRATES. 2017. Vol. 5(1). Р. 51–63. doi: 10.5958/23476869.2017.00007.3.

5. Фесенко Т.Г. E-Government Development Index: репрезентація країн Східної та Центральної Європи. Матеріали  всеукраїнської наукової конференції аспірантів, здобувачів та молодих вчених «Розвиток управлінських систем та механізмів адміністрування у контексті вступу України до ЄС та забезпечення економічного зростання» (5 квітня 2024, м. Львів). – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2024. С. 95-98.

6. Transparency International. The Global Coalition Against Corruption. URL: https://www.transparency.org/en//

7. Фесенко Т.Г. E-Participation Index: репрезентація країн Східної та Центральної Європи Європейська інтеграція та трансформація публічного врядування в Україні: матер. наук.-практ. конф. (19 квітня 2024 р., м. Львів) / упорядн.: Буник М. З., Бліщук К. М., Федорчак О. В, Худоба О. В. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2024. С. 29–33.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота