ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ

27.06.2024 00:07

[1. Economic sciences]

Author: Малярчук Олексій Васильович, кандидат економічних наук, ст. викладач кафедри фінансів, обліку і оподаткування, Чернівецький торговельно-економічний інститут ДТЕУ, Україна


Процес оптимізації податкового навантаження передбачає застосування платником податків чинних фіскальних інструментів, а також інших законних методів зменшення обсягу податкових платежів, із яких платник податків вибирає найбільш досконалі.

Податкове планування також залежить від надання державою пільг для стимулювання інтересів різних галузей виробництва, окремих категорій суб'єктів господарювання та соціально-економічного розвитку. Враховуючи недоліки законодавства, кожен платник податків має право використовувати всі дозволені законом засоби та прийоми для максимального зменшення свого податкового зобов’язання.

Податкове законодавство визначає податкове планування як необхідну та обов’язкову ланку в управлінні фінансами компанії,  дозволяє використовувати різні методи розрахунку бази оподаткування та надає податкові пільги платникам податків,  за умови їх діяльності виключно у правовій площині. 

Однією з головних системних проблем української економіки є тіньовий сектор. За підрахунками Мінекономіки, у 2023 році рівень тіньової економіки становить 30% ВВП, а деякі міжнародні організації оцінюють, що «тінь» в Україні досягає 40%.[1]

За підрахунками Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень України, найбільше ухилень від податків у 2023 році сталося за схемою «виплати заробітні плати в конвертах» – експерти оцінюють суму близько 220-300 мільярдів гривень на рік, тоді як втрати бюджету становлять близько 110-150 млрд грн.[2]

Опитування Центру Разумкова показало, що в червні 2023 року 36% працівників отримували частину або всю зарплату неофіційно.[2]

Основною перешкодою для виходу компаній з тіні є надзвичайно високе податкове навантаження на фонд оплати праці. Коли співвідношення всіх інших статей балансу залежить від витрат на персонал, роботодавець приймає економічно вигідне рішення: або шукати шляхи «оптимізації», або припиняти господарську діяльність.

Для роботодавця дуже дорого легально оподатковувати заробітну плату працівника. Сьогодні ефективне податкове навантаження на фонд оплати праці в середньому становить близько 34%.

Усі основні бізнес-асоціації наголошували на необхідності зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Тому боротьба з тіньовою економікою, зниження податкового навантаження на фонди оплати праці та тиск на легальний бізнес очолюють ТОП-10 пріоритетів Європейської Бізнес Асоціації (EBA) на 2024 рік (Key business priorities for 2024). [3] Другу сходинку ТОП 5 стратегічних напрямів розвитку України, які пропонують учасники Американської торгівельної палати - це забезпечення ефективної прозорої прогнозованої податкової політики, а також чесної конкуренції. Зменшення податкового навантаження на заробітну плату щороку входить до десятки пріоритетів членів Української ради бізнесу (УРБ).

Аналізуючи результати щорічного глобального дослідження Paying Taxes 2023, яке проведене компанією PwC у співпраці з Світовим Банком, наша країна посіла 65 місце у рейтингу розрахованому за трьома основними показниками: час, який витрачається на адміністрування податкових платежів, загальна кількість податків та обсяг податкового навантаження.[4] Загалом загальне податкове навантаження є основним фактором, який в Україні становить 45,2%: з них «податок на працю» 33,8%, «податок на прибуток» 10,2%, «податок на споживання» 1,1%.[5] Це змушує роботодавців платити мінімальну зарплату. Тож з нього збирається лише податок, а решта поміщається в конверт. Така ситуація невигідна для працівників, які отримують мінімальні соціальні виплати, а згодом і мінімальні пенсії, для роботодавців, які не можуть бути спокійними та впевненими, не можуть матеріально мотивувати працівників, несуть величезні витрати, або держава недоотримує бюджетні кошти.[4]

Водночас останнє соціологічне опитування, проведене Міжнародним інститутом соціології в Києві за ініціативи Українського центру соціоекономічних досліджень CASE, показало, що лише 11,5% респондентів не знають, скільки вони платять податків. Більшість людей вважають, що вони платять близько 20% податків. Так само громадяни не знають, куди йде значна частина грошей, які вони платять: більшість вважає, що вони йдуть на правоохоронні органи (20,8% респондентів), на погашення боргів (19,1%) і національну оборону (16,9%). Лише 7,8% знали, що найбільша частка податків, які сплачують громадяни, йде на пенсії. Тому більше половини українців (56%) хочуть платити менше податків і управляти своїми доходами.[3]

Другою великою проблемою, пов’язаною з податками на заробітну плату, є важкий адміністративний тягар, який повинні нести як роботодавці, так і держава. Отже, згідно з вищезгаданим дослідженням, в Україні час на управління бізнесом становить 327,5 години (з них 92 години на управління податком на працю). У регіоні Центральної Азії та Східної Європи (включно з Україною) цей показник становить у середньому 219 годин, а в країнах ЄС – 161 годину. Типовий приклад – Вірменія, якій вдалося покращити цей показник завдяки реформам 2014 року, скоротивши витрати часу на 59 годин за рахунок поєднання податків на соціальне страхування та податку на прибуток – що, до речі, підвищило рейтинг бізнес-середовища Вірменії.

Загалом звіт Світового банку «Ведення бізнесу» показує, що країни рухаються в напрямку зменшення адміністративного тягаря оподаткування: за останні 15 років 62 країни скасували або консолідували оподаткування, щоб зменшити витрати на управління бізнесом. У більшості країн ОЕСР з високим рівнем доходу податки, що збираються з однієї бази оподаткування, сплачуються та адмініструються спільно, тому середня кількість платежів у всіх країнах у групі становить лише 10. Для порівняльного аналізу зазначимо, що середній показник для усіх 190 досліджуваних країн становить 23 платежі. 

Отже з метою належного адміністрування податкового навантаження на оплату праці варто застосувати два основні напрямки реформ:

Створення відповідних макроекономічних умов для стимулювання сукупного попиту є вирішальним чинником пожвавлення економіки, збільшення виробництва і тим самим розширення податкової бази. Це забезпечить зростання дохідної складової бюджету за незмінної ставки податку (тобто без збільшення податкового навантаження). Завдяки останньому механізму держава зможе більшою мірою стимулювати попит шляхом збільшення надходжень, збільшення та забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, соціальних виплат тощо, збільшення видатків на інвестиційно-інноваційну діяльність.

Другим напрямом вирішення цієї проблеми найбільш прийнятним для економіки України є механізм, що базується на теорії економіки пропозиції. Прибічники зазначеної теорії репрезентативною вважають криву Лаффера, яка відображає залежність податкових надходжень до бюджету від розміру ставки оподаткування. Дана теорія використовувалась на практиці адміністрації США, під час реалізації податкової реформи у 80-х роках, а згодом і у більшості країн ЄС.

Список використаних джерел:

1. У 2024 році мінекономіки прогнозує зростання ввп на 4,6% та інвестицій – на 29,6%, - Юлія Свириденко. URL: https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=a107293d-1655-46dc-b048-564d1b3d7eae&title=U2024-RotsiMinekonomikiPrognozuZrostanniaVvpNa4-6-TaInvestitsiiNa29-6-YuliiaSviridenko (Дата звернення 24.06.2024) 

2. В Україні найбільше зловживань за схемою зарплата «у конвертах» - дослідження URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3355460-v-ukraini-najbilse-zlovzivan-za-shemou-zarplata-u-konvertah-doslidzenna.html (Дата звернення 24.06.2024) 

3. Key business priorities for 2024 URL: https://eba.com.ua/en/klyuchovi-priorytety-biznesu-dlya-roboty-v-2024-rotsi/ (Дата звернення 24.06.2024)

4. Tax Challenges Arising from Digitalisation – Report on Pillar One Blueprint : Inclusive Framework on BEPS URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/e2a1b568-en/index.html?itemId=/content/component/e2a1b568-en (Дата звернення 24.06.2024)

5. Шевчук О.Р. Податкові пільги як елемент підтримки суб’єктів господарювання в період боротьби з COVID-19: порівняльно-правовий аспект / Шечук О.Р., Ментух Н.Ф. // Юридичний науковий електронний журнал. – № 2. – 2020. – С. 283-286.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота