ОСОБЛИВОСТІ ЕМПАТІЇ У ЛЮДЕЙ З НАРЦИСТИЧНИМ РОЗЛАДОМ ОСОБИСТОСТІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ЕМПАТІЇ У ЛЮДЕЙ З НАРЦИСТИЧНИМ РОЗЛАДОМ ОСОБИСТОСТІ

16.07.2024 14:37

[15. Psychological sciences]

Author: Митрофанова-Керсанова Лариса Анатоліївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова; Тримайло Анастасія В’ячеславівна, студентка Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова


ORCID: 0009-0004-3813-9785 Митрофанова-Керсанова Л.А.

У сучасному тлумачному словнику української мови емпатія визначається, як здатність входити в чужий емоційний стан, співпереживати; інтелектуальна ідентифікація власних почуттів із почуттями та думками іншої людини [7, с. 6].

Роджерс К. розглядав емпатію як здатність розуміти внутрішній світ іншої людини з точки зору цієї людини [8]. Особа може відчувати радість чи біль іншої людини так, як вона їх відчуває, і розуміти їхні причини так, як вони їх сприймають. Проте, важливо, щоб залишався відтінок «ніби», який підтримує усвідомлення того, що це переживається саме через емпатію, а не через власні емоції [5].

Менджерицька Ю. визначає емпатію як соціально-психологічну якість особистості, яка включає низку здібностей, а саме: емоційна  реакція  та  відгук  на  переживання  іншого; розпізнавання емоційних станів та емпатичне переживання; вибір адекватної емпатичної відповіді [7, с. 13].

Це визначення враховує не лише емоційний аспект емпатії, але і здатність до адекватної реакції та вибору емпатичних взаємодій, що підтримують та полегшують стан іншої людини.

За  Журавльової Л. та Шпак М. емпатія є ключовим психологічним механізмом, що забезпечує здатність людини розуміти та управляти емоціями інших людей [4]. 

Аналіз наукових джерел дозволив виділити кілька основних підходів до розуміння психологічної природи емпатії, які склалися в сучасній психологічній науці:

1.  Представники першого підходу (Мак-Дугалл В., Пашукова Т.) розглядають емпатію як емоційне явище, що забезпечує емоційну співучасть у переживаннях іншої людини та її емоційне прийняття. У процесі соціальної взаємодії особистість емоційно відгукується на почуття іншої людини, сприймає радість іншого як власну, відчуває його біль як свій.

2. У контексті другого підходу (Ковальов О., Соломатіна А.) емпатія трактується як афективно-когнітивне явище, яке забезпечує не лише співпереживання з іншою людиною, а й пізнання її, проникнення у її внутрішній світ.

3. Третій підхід (Войтко В., Карамуратова Р.) визначає емпатію як когнітивне явище, що забезпечує розуміння та аналіз переживань іншої людини. Емпатія трактується як «розуміння відношень, почуттів, психічних станів іншої особи на відміну від симпатії, для якої характерне співпереживання» [6, с. 40].

4. Представники четвертого підходу (Борисенко С., Журавльова Л.) розглядають емпатію як складне інтегральне психологічне явище, яке поєднує в собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти. Ця сукупність взаємопов’язаних елементів відображає складну ієрархічну структуру та динаміку цього явища, яке у розгорнутому вигляді складається з чотирьох ланок: споглядання – співпереживання – переживання з приводу почуттів іншого – сприяння [2; 3; 4]. 

Різні підходи до розуміння емпатії дозволяють глибше дослідити її природу та прояви. Перший підхід наголошує на емоційній співучасті, що є критичним для встановлення емоційного зв’язку між людьми. Другий підхід додає афективно-когнітивний компонент, що дозволяє не лише відчувати емоції іншої людини, але й розуміти їх. Третій підхід акцентує увагу на когнітивному аспекті, важливому для аналізу та розуміння емоційних станів інших. Четвертий підхід інтегрує всі ці компоненти, відображаючи комплексність емпатії як психологічного явища. Кожен із цих підходів, на нашу думку, має свої переваги та обмеження. Емоційний аспект емпатії є важливим для миттєвого емоційного реагування, але може бути недостатнім без когнітивного аналізу. Афективно-когнітивний підхід додає глибини розумінню, але може бути складним для застосування у швидких соціальних взаємодіях. Когнітивний підхід дозволяє детальний аналіз, але може втрачати емоційну компоненту. Інтегральний підхід є найбільш повним, але вимагає високого рівня розвитку всіх складових емпатії.

Таким чином, структура емпатії зазвичай включає такі компоненти: емоційний компонент, що відображає здатність емоційно відгукуватися на переживання іншого; когнітивний компонент, що включає розуміння та прогнозування думок і почуттів іншої людини; поведінковий компонент, який проявляється в діях, спрямованих на підтримку іншої людини [1; 2].

Важливо зазначити, що основними формами емпатії є співпереживання та співчуття. При співпереживанні суб’єкт переживає ті самі емоційні стани, що й інший, через ототожнення з ним. З іншого боку, співчуття виявляється, коли суб’єкт переживає почуття іншого без співвіднесення з собою. Важливо розрізняти ці дві форми емпатії, оскільки вони мають різні характеристики та впливають на взаємодію між людьми. Таким чином, емпатія є багатовимірним явищем, яке включає емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти. Розуміння її природи та проявів вимагає інтеграції різних теоретичних підходів.

Список використаних джерел:

1. Вавринів О. Становлення поняття емпатії в психології. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 1 (7). С. 28–31.   

2. Журавльова Л. Емпатійні ставлення та їх класифікація. Соціальна психологія. 2008. № 5 (31). С. 39–46. 

3. Журавльова Л. Методологічні засади дослідження емпатії людини. Вісник Прикарпатського університету. Філософські та психологічні науки. 2008. С. 152–155.     

4. Журавльова Л., Шпак М. Емпатія як психологічний механізм розвитку міжособистісного емоційного інтелекту. Science and education a new dimension. pedagogy and psychology. 2015. № 49. URL: http:// eprints.zu.edu.ua/19316/1/ped_psy_25_49.pdf (дата звернення: 25.05.2024).     

5. Корнєєва А. Емпатія в теорії Карла Роджерса. Університет ім. Альфреда Нобеля. 2022. С. 80–84.     

6. Психологічний словник / ред. В. Войтко. Вища шк., 1982. 216 с.    

7. Сімак Є. Розвиток емпатії як важливого компоненту соціального розвитку особистості : кваліфікац. робота на правах рукоп. Микoлаїв : Чoрнoмoрcький нацioн. yнiверcитет iменi Петра Мoгили, 2022. 82 с.  

8. Rogers С. Empathic: аn unappreciated way of being. The counseling psychologist. 1975. № 2. С. 2–10.   



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота