ТЛУМАЧЕННЯ ВЕНЕЦІАНСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ ДОКТРИНИ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ТЛУМАЧЕННЯ ВЕНЕЦІАНСЬКОЮ КОМІСІЄЮ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ ДОКТРИНИ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА

24.09.2024 18:42

[2. Legal sciences]

Author: Коваль Юрій Олександрович, аспірант 1-го курсу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича



Вступ. Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права [1]. Цей принцип є показником існування ефективної системи управління будь-якої демократичної, правової держави, зосереджений на встановленні демократичних стандартів як у межах всієї правової системи, так і окремих її елементів. В Резолюції 1594 (2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи («Принцип верховенства права») зазначено, що різноманітність розуміння принципу верховенства права як всередині Ради Європи, так і в її державах-членах викликає плутанину, тому існує необхідність подальшого осмислення цього питання [2].  Дане завдання було покладено на Венеціанську комісію. 25–26 березня 2011 року Венеціанська комісія на 86-ому пленарному засіданні консенсусно схвалила Доповідь про правовладдя у якій визначено шість ключових елементів принципу верховенства права, в тому числі законність як принцип.

Метою дослідження є з'ясування властивостей принципу законності мегапринципу верховенства права.

Методологічною основою дослідження стали антропосоціокультурний підхід, загальнонаукові принципи об'єктивності та історизму, методи системного та структурно-функціонального аналізу.

Виклад основних результатів дослідження. Венеціанська комісія здійснила титанічну роботу, яку неможливо переоцінити. Р.О. Гаврилюк та П.С. Пацурківський зазначають, що ця доповідь містить унікальні інновації, які ознаменували собою початок змістовно нового етапу у розвитку доктрини верховенства права. Прикметно, що вони стали вислідом творчих зусиль представників багатьох європейських правничих культур і традицій, що представляли різні юридичні системи та наукові правничі школи – англійську, нідерландську, німецьку і фінську, які, в свою чергу, вивчили й узагальнили не лише власний національний досвід у сфері дотримання та реалізації принципу верховенства права, але й напрацювання європейської в цілому та міжнародної правничих спільнот [3, 57].

У доповіді Комісія дійшла висновку, що наразі можливий консенсус стосовно безумовних складників правовладдя. Серед шести складників першим вказано законність, включаючи прозору, з’ясовну (поясненну) та демократичну процедуру надання юридичної сили актам права [4]. На думку Комісії, цей принцип в першу чергу слід розуміти як неухильне дотримання правових норм. Даний обов’язок поширюється на фізичних та юридичних осіб, проте передусім на органи державної влади, а останні повинні мати дозвіл на вчинення своїх дій та діяти виключно у встановлених межах власних повноважень. Крім того, законність тлумачиться через заборону притягнення особи до відповідальності, якщо не було порушення правових норм (nulla poena sine lege), а також гарантування дотримання правових норм під час державного примусу. Комісія зазначає, що трактує поняття «право» через призму національного законодавства, але в умовах глобалізації та розвитку міжнародного права це поняття слід розширювати і на міжнародний рівень, на якому принцип законності реалізується завдяки принципу pacta sunt servanda.

Комісія не зупинилася на досягнутому, а продовжила працювати в даному напрямку. Як наслідок, 11-12 березня 2016 року на її 106-ому пленарному засіданні було ухвалено «Мірило правовладдя». С. П. Головатий зазначає, що між напрацьованими Комісією продуктами першої та другої стадій є виразна відмінність: якщо спеціальній доповіді 2011 р. більше властивий теоретичний ухил, то дослідженню 2016 р. вже притаманна його практична спрямованість. Адже «Мірило правовладдя» сконструйовано як робочий інструмент для оцінювання того, якою мірою, принаймні конституційна і юридична структури, чинне законодавство, судова практика конкретної держави відповідають вимогам правовладдя [5, 68]. Дане дослідження містить Еталонні тести, які дають змогу детальніше розтлумачити та охарактеризувати властивості принципу законності як елементу мегапринципу верховенства права. 

Першою властивістю принципу законності є ієрархічна вищість приписів актів права. Комісія підкреслює, що дії держави та її органів повинні відповідати приписам актів права і бути ними дозволені. М.І. Козюбра додає, що провідна роль закону має створювати базу для єдності та внутрішньої узгодженості всієї системи нормативних актів, що є однією з вимог верховенства права (правовладдя) [6, 17].

Другою властивістю принципу законності є дотримання приписів актів права. Ця ознака полягає у тому, що повноваження органів публічної влади повинні бути чітко визначені приписами права. Посадовці державних органів мають мати дозвіл на вчинення дій, проте лише в межах наданих повноважень із сумлінним дотриманням процесуальних та матеріальних правових норм. Ці ж обов’язки поширюються і на суб’єктів делегованих повноважень.

Третя властивість принципу законності — зв’язок між міжнародним і національним правом, оскільки принцип законності реалізується також і у міжнародному праві завдяки принципу pacta sunt servanda. Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою  є частиною національного законодавства України. Комісія підкреслює, що приведення національного законодавства у відповідність із міжнародними договорами з прав людини, а національної судової практики – із практикою міжнародних судів у таких справах, є одним із найважливіших критеріїв оцінки стану дотримання правовладдя, проте це не зобов’язує державу встановлювати примат міжнародного права над національним законодавством.

Четвертою властивістю принципу законності є визначення меж повноважень виконавчої влади. Необмежені повноваження органів виконавчої влади притаманні абсолютистським і диктаторським системам, що є неприпустимим у сучасному конституціоналізмі, який забезпечує верховенство законодавчих органів. Натомість органи виконавчої влади повинні видавати приписи права лише з метою виконання своїх публічних функцій.

П’ята властивість принципу законності — наявність законодавчих процедур. Комісія зазначає, що процес запровадження приписів права повинен бути прозорим, підзвітним, демократичним та забезпечувати участь всіх заінтересованих суб’єктів. Верховенство права нерозривно пов’язане із демократією, тому воно надає відповідні права меншості і паралельно обмежує владу більшості. 

Шостою властивістю принципу законності слід виокремити законність в умовах надзвичайного стану. В контексті цієї властивості Комісія погоджується, що тимчасовий відступ від гарантування певних прав людини може бути здійснений з метою захисту безпеки держави, її органів та всього населення. Проте такий відступ повинен суворо обмежуватись як за обсягом, так і за тривалістю, інакше це може спричинити зловживання владою, придушення опозиції або обмеження прав людини. Будь-який надзвичайний стан повинен піддаватися парламентському контролю та судовому нагляду. Водночас, приписи міжнародних актів з прав людини забороняють обмеження права на життя, катування та нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання, рабство за будь-яких обставин.

Останньою, сьомою властивістю принципу законності є обов’язок виконання приписи актів права. Забезпечувати виконання цього обов’язку мають органи державної влади. Цей обов’язок має три складові — сумлінне дотримання правових норм приватними особами; обґрунтоване прийняття нових правових норм з боку держави та обов’язок посадових осіб державних органів діяти виключно в межах наданих їм повноважень.  

Висновок. Таким чином, Венеціанська комісія відносить до властивостей принципу законності як елементу мегапринципуверховенства права ієрархічну вищість приписів актів права; дотримання приписів актів права; зв’язок між міжнародним і національним правом; визначення меж повноважень виконавчої влади; наявність законодавчих процедур; винятки за надзвичайних станів; обов’язок виконання приписи актів права. Цей перелік не є вичерпним і остаточним, оскільки Комісія регулярно оновлює «Мірила правовладдя», що дає підґрунтя для подальших досліджень з даної теми.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 22.09.2024).

2. Resolution 1594 (2007). The principle of the rule of law. Text adopted by the Standing Committee, acting in behalf of the Assembly, on 23 November 2007 (see Doc. 11343, report of the Committee on Legal Affairs and Human Rights, rapporteur: Mr. Jurgens).

3. Публічне право як цінність: колективна монографія. За ред. д.ю.н., проф. Р.О.Гаврилюк та д.ю.н., проф. П.С. Пацурківського. Чернівці: Чернівец. нац. ун-т, 2022. 400 с 

4. Про верховенство права: Доповідь, схвалена Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року) Режим доступу:http://www.venice.coe.int/WebForms/documents/?pdf=CDL-AD(2011)003rev-e (дата звернення: 23.09.2024). 

5. Головатий С. Мірило правовладдя. Коментар. Глосарій. Rule of Law Checklist. Київ: ВАІТЕ, 2017. 163 с.

6. Мірило верховенства права (правовладдя) національного рівня: практика України (Rule of law Checklis t at national level: case of Ukraine) / за заг. ред. М. Козюбри, упорядники та автори коментарів: В. Венгер, А. Заєць, Є. Звєрєв, М. Козюбра, Ю. Матвєєва, О. Цельєв; Центр дослідження проблем верховенства права та його втілення в національну практику України Національного університету «Києво-Могилянська академія». – Київ, 2020. – 144 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота