ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС МОРСЬКОГО СУДНА» - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС МОРСЬКОГО СУДНА»

15.10.2024 00:11

[2. Legal sciences]

Author: Веремчук Владислав Сергійович, викладач кафедри цивільно-правових дисциплін Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова


У сучасному світі морський транспорт відіграє ключову роль для безперебійного та ефективного функціонування міжнародної торгівлі, а морські судна залишаються ключовими одиницями морського перевезення вантажів. Розвиток сучасних технологій та міжнародних відносин породжує нові вимоги до міжнародно-правового регулювання інституту морських суден, Визначення поняття «міжнародно-правовий статус морського судна» та його складових елементів є важливим завданням як для національних юрисдикцій, так і для міжнародного права загалом з метою формування уніфікованого правового регулювання питань, пов’язаних із експлуатацією морських суден.

Слід наголосити на тому, що сучасна українська та іноземна правова наука містить значну кількість статей, монографій, дисертацій, присвячених аналізу правового статусу різних суб’єктів права, зокрема, правового статусу портів, моряків, військових кораблів, при цьому дослідження не фокусуються на визначенні змісту поняття «правовий статус» безпосередньо.  

Кембриджський словник визначає поняття «правовий статус» як «загальноприйняту чи офіційну позицію стосовно певного суб’єкта» [1]. 

Н.М. Оніщенко визначає правовий статус як систему законодавчо встановлених та гарантованих державою прав, свобод, законних інтересів і обов’язків суб’єкта суспільних відносин [2, с. 367].  

Аналізуючи зміст поняття «правовий статус» А.М. Колодій та А.Ю. Олійник вказують, що «правовий статус виражається у єдності наступних елементів: статусні правові норми та правовідносини, права та юридичні обов’язки, правові принципи, юридичні гарантії, правосуб’єктність, юридична відповідальність» [3, с. 19].  

 Зауважимо, що міжнародно-правовий статус як юридична категорія є значно ширшим, ніж обсяг прав і свобод, гарантованих державою з огляду на характер міжнародних відносин. Враховуючи те, що морське судно підпорядковується як міжнародним стандартам судноплавства, так і національним правовим нормам, які визначають право судна на прапор держави, його цивільну оборотоздатність, до визначення міжнародно-правового статусу морського судна слід підходити як до полісистемного комплексу правових норм, що регулюють усі аспекти експлуатації судна.

Аналізуючи джерела міжнародного морського права, зокрема, Конвенцію ООН з морського права 1982 року [4]; Конвенцію про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року [5]; Міжнародну конвенцію про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року [6], можна виокремити основні складові міжнародно-правового статусу морського судна:

1.Юридичне визначення поняття «судно», що дозволить виокремити судно з-поміж інших плавучих конструкцій [4; 5; 6]. 

2.Вимоги міжнародного права та національних юрисдикцій, яким має відповідати судно для отримання права на плавання під прапором конкретної держави [4].

3.Визначення повноважень держави прапора стосовно судна, яке зареєстроване у національному морському реєстрі [4].

4.Обсяг прав, обов’язків та імунітетів морських суден, у тому числі під час плавання у водах із різним міжнародно-правовим режимом [4; 5].

5.Визначення кваліфікаційних вимог та повноважень капітана судна [4; 5; 6].

Технологізація морських перевезень, особливо поява концепції автономного судна, яке не потребує наявності екіпажу на борту та може керуватись віддалено, зумовлює додаткові правові виклики, що впливатимуть на визначення змісту міжнародно-правового статусу морського судна:

1.Відповідність концепції автономного судна чинним міжнародним правовим стандартам безпеки судноплавства.

2.Трансформація правового статусу капітана морського судна, враховуючи дистанційне управління автономним судном, у тому числі стосовно відповідності дистанційного оператора вимогам до «класичного» капітана.

Таким чином, під міжнародно-правовим статусом морського судна доцільно розуміти права, обов’язки та імунітети, якими наділене морське судно при здійсненні морських перевезень. При цьому проблеми чіткого визначення обсягу міжнародно-правового статусу морського торговельного судна мають багатогранний характер. З одного боку, це питання традиційного регулювання міжнародними договорами та національними юрисдикціями, з іншого боку — складні виклики сучасності, пов'язані з розвитком технологій. 

Література:

1. Legal Status. Cambridge Dictionary. URL:  https://dictionary.cambridge.org/example/english/legal-status 

2. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник.  Київ : Юрінком Інтер, 2006. 688 с.

3. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина в Україні : підручник. Київ : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 350 с.

4. United Nations Convention of the Law of the Sea. United Nations Organization. URL: https://www.un.org/Depts/los/convention_agreements/texts/unclos/

closindx.html 

5. Конвенція про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року: Конвенція, Міжнародний документ від 20.10.1972. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_137#Text 

6. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року: Конвенція, Міжнародний документ від 07.07.1978. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_053#Text

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота