ЕКОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЦІЛЬОВИХ ЗАРУБІЖНИХ РИНКАХ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЕКОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ЦІЛЬОВИХ ЗАРУБІЖНИХ РИНКАХ

22.10.2024 09:45

[1. Economic sciences]

Author: Гордєєва Тамара Федорівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


ORCID ID: 0000-0002-5929-722X Гордєєва Т.Ф.

Погіршення середовища існування людини, обумовлене забрудненням повітря, води, ґрунтів, глобальним потеплінням, деградацією природних ресурсів, накопиченням відходів тощо, актуалізує, з одного боку, зростання екологічних запитів ринку та суспільства у цілому, а, з іншого, відповідну екологізацію маркетингової діяльності підприємств. Сьогодні будь-яка компанія, працюючи на власному національному чи зарубіжному ринку, має вибудовувати свою маркетингову діяльність на засадах концепції сталого розвитку, яка була розроблена на період 2016-2030 р.р. в рамках системи ООН і схвалена у Нью-Йорку на Саміті, присвяченому прийняттю «Порядку денного в галузі розвитку на період після 2015 року» [1]. Головна мета прийняття цієї концепції - збереження людства та умов його життєдіяльності. Сталий розвиток передбачає збалансованість і сталість економічного, соціального і екологічного розвитку. 

Підприємства змушені адаптувати свою маркетингову діяльність до нових вимог суспільства шляхом дотримання принципів соціально-відповідального та, зокрема, екологічного маркетингу, щоб мати на цій основі додаткові конкурентні переваги. Екологічний маркетинг передбачає розробку, виробництво та продаж екологічно чистих продуктів і створення екологічно безпечних умов їх споживання та утилізації на основі використання у процесі виробничої і збутової діяльності екологічно чистих ресурсів та технологій. Тобто особливістю екологічної маркетингової діяльності є виробництво екологічної продукції, екологічність виробничого процесу і розподілу цієї продукції задля збереження природи та природних ресурсів і підвищення якості життя людей. 

Працюючи у зарубіжному середовищі підприємство окрім економічних, політико-правових, соціально-культурних, технологічних тощо факторів, які традиційно враховуються під час розробки і реалізації маркетингових стратегій, має брати до уваги екологічний компонент маркетингового середовища країни як сукупність глобальних, регіональних та національних умов і факторів, що можуть впливати на екологічну чистоту результатів маркетингової діяльності компанії у цільовій зарубіжній країні. 

Перша група факторів – глобальні. Вони мають вплив на екологічний компонент маркетингового середовища будь-якої країни світу. Основними серед них, зокрема, є: 

• насущні екологічні проблеми людства (забруднення твердими і газоподібними речовинами повітря, води, ґрунтів; глобальне потепління; деградація природних ресурсів через викиди парникових газів і зміну клімату; накопичення і утилізація відходів; втрата біорізноманіття; знищення лісів;  закислення океану; виснаження озонового шару; проблеми здоров’я населення тощо);

• цілі сталого розвитку у частині екологічної безпеки і здоров’я людей, які  спрямовані на вирішення проблем забезпечення людей чистою водою і прийнятними санітарними умовами проживання; використання відновлюваних джерел енергії; відповідального використання ресурсів; зміни клімату; збереження екосистем океану, землі і здоров'я людей тощо [2]; 

• діяльність глобальних міждержавних організацій (організацій, що діють під егідою ООН, Світового банку, Глобального екологічного фонду; Конференції ООН з навколишнього середовища та  розвитку – UNCED, Програми розвитку ООН - UNDP тощо) та розроблені і втілені ними у життя природоохоронні конвенції (Рамкова конвенція ООН про зміну клімату; Кіотський протокол до Рамкової конвенції; Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни тощо)  та програми (міжнародна програма ООН з охорони навколишнього природного середовища - UNEP; програма ООН, спрямована на вирішення найгостріших проблем сучасної екологічної кризи (опустелювання, погіршення якості і зменшення кількості прісних вод, забруднення Світового океану) - UN Environment тощо) [1,3];

• діяльність міжнародних неурядових екологічних організацій світового масштабу (Всесвітній фонд дикої природи – WWF; Грінпіс (Greenpeace), Всесвітнє товариство захисту тварин - WSPA); Міжнародний зелений хрест (Green Cross), Міжнародний союз охорони природи - IUCN тощо) [1].

Друга група факторів - регіональні, які є складовими екологічного компоненту маркетингового середовища країн певного географічного регіону або певного інтеграційного угрупування. До них відносяться:  

• особливості природного середовища і спільні екологічні проблеми країн регіону (регіонального угрупування), де розташована цільова країна;

• діяльність регіональних міжнародних організацій у сфері екології, наприклад, ЄС (Програма LIFE 2024 - фінансовий інструмент ЄС, спрямований виключно на захист довкілля та кліматичні дії, Проєкт ЄС «EU4Environment – водні ресурси та екологічні дані», Програма «Регенерування Африки» за фінансової підтримки ЄС, спрямована на покращення засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки, зміцнення стійкості до кліматичних змін, та відновлення деградованих екосистемних послуг у восьми країнах тощо) [1].

Третя група факторів – національні, які безпосередньо утворюють екологічний компонент маркетингового середовища цільової зарубіжної країни. Основними серед них є такі:

• насущні екологічні проблеми країни;

• національне законодавство щодо оцінки відповідності товарів технічним регламентам та санітарно-гігієнічним нормам;

• національні нормативно-правові засади регулювання екологічної безпеки виробничо-збутової діяльності підприємств для природного середовища країни;

• інституційні і нормативно-правові засади регулювання максимально допустимих рівнів вмісту забруднюючих речовин у водному, атмосферному і ґрунтовому середовищах довкілля, у харчових продуктах і кормах для тварин тощо; 

• доступність екологічно чистих ресурсів і матеріалів для виробничо-збутової діяльності у країні;

• рівень екологічної свідомості суспільства і населення, зокрема;

• попит на екологічно чисту продукцію;

• діяльність національних природоохоронних державних і недержавних організацій;

• національні природоохоронні програми, програми екологічної безпеки населення тощо.

Максимальне врахування факторів екологічного компонента зарубіжного маркетингового середовища дозволить підприємству у процесі інтернаціоналізації його діяльності розробляти і реалізовувати стратегії, що відповідатимуть екологічним інтересам і запитам споживачів на зарубіжних ринках, і на цій основі отримувати конкурентні переваги і запланований економічний результат.

Література

1. Екологічні організації на міжнародній арені. Всеукраїнське юридичне видання «Юридична газета». 2016. № 45 (543) від 08.11.2016 р. Рубрика «Аналітика. Екологічне право». 

2. Sustainable Development Goals. Офіційний веб-сайт Програми розвитку ООН (UNDP). URL: https://www.undp.org/sustainable-development-goals

3. Мовчан Я. І. Міжнародні організації з питань охорони природи // Енциклопедія Сучасної України. НАН України, НТШ.  К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. URL: https://esu.com.ua/article-65161.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота