МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ЯК КЛЮЧ ДО РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ЯК КЛЮЧ ДО РОЗВИТКУ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

22.10.2024 10:31

[1. Economic sciences]

Author: Коваленко Анна Олександрівна, магістрант, ПВНЗ «Європейський університет»


У сучасному світі фармацевтична галузь є однією з найбільш динамічних і конкурентних. В Україні ця сфера проходить через період значних змін, зумовлених інтеграцією до міжнародних ринків, зростанням вимог до якості продукції, регуляторними обмеженнями та технологічним прогресом. У такому середовищі маркетингове управління стає невід’ємною складовою стратегічного розвитку фармацевтичних підприємств, адже саме через ефективне управління маркетинговими процесами можна адаптуватися до ринкових змін, збільшити конкурентоспроможність та забезпечити стійке зростання [1].

Фармацевтична галузь в Україні стикається з низкою викликів, зокрема високим рівнем конкуренції, впровадженням міжнародних стандартів якості та зміною споживчих очікувань. У зв’язку з цим питання ефективного маркетингового управління набуває особливої актуальності. В умовах активної глобалізації ринків фармацевтичні компанії повинні бути здатні швидко реагувати на зміни ринкового середовища, запроваджувати нові маркетингові стратегії, орієнтовані на задоволення потреб споживачів, та ефективно використовувати інструменти маркетингу для збереження та розширення своїх позицій на ринку [2].

Фармацевтичний ринок України має свої специфічні риси, які необхідно враховувати при розробці маркетингових стратегій. 

Серед таких особливостей можна виділити:

Регуляторні обмеження: фармацевтичні підприємства повинні дотримуватись суворих правил щодо реклами продукції, її відповідності стандартам якості та вимог безпеки.

Зростаюча конкуренція: на ринку активно діють як українські, так і міжнародні компанії, що посилює конкурентний тиск на вітчизняних виробників.

Складність сегментації ринку: ринок лікарських засобів потребує глибокого розуміння споживчих потреб, що включає не лише медичні показання, але й демографічні, соціально-економічні та поведінкові характеристики споживачів.

Інноваційні інструменти маркетингу: зокрема, цифровий маркетинг стає важливим компонентом маркетингових стратегій, оскільки дозволяє фармацевтичним компаніям більш точно та ефективно комунікувати зі своїми клієнтами.

Сучасне маркетингове управління потребує інтеграції інноваційних інструментів, таких як CRM-системи, що дозволяють автоматизувати управління відносинами з клієнтами, та великі дані, які сприяють глибшому аналізу поведінки споживачів і розробці точніших маркетингових стратегій. Крім того, інтернет-маркетинг стає важливим каналом комунікації, особливо в умовах цифровізації, що робить його потужним інструментом для просування продукції і формування лояльності клієнтів [3].

Значну роль у формуванні маркетингових стратегій у фармацевтичній галузі відіграє концепція п’яти сил конкуренції Майкла Портера. За Портером, фармацевтичний ринок зазнає впливу таких сил, як конкуренція між наявними гравцями, загроза появи нових конкурентів, вплив постачальників, вплив споживачів та загроза замінних продуктів. Успішне управління цими чинниками через розробку ефективних стратегій дозволяє підприємствам зберігати свої ринкові позиції та забезпечувати стабільний розвиток [4].

Одним з основних аспектів маркетингового управління є позиціонування продуктів на ринку. У фармацевтичній галузі важливою є не лише медична ефективність препаратів, але й їхня цінова політика та доступність для споживачів. Висока конкуренція між виробниками генеричних та оригінальних препаратів змушує фармацевтичні підприємства більш гнучко підходити до формування своїх пропозицій, орієнтуючись на потреби різних груп споживачів.

Значний внесок у розвиток маркетингового управління зробив Філіп Котлер, автор фундаментальної концепції маркетинг-міксу (4Р): продукт, ціна, місце, просування. В умовах фармацевтичної галузі цей підхід набуває специфічного значення, оскільки ціноутворення і просування препаратів регулюються законодавством, а комунікації зі споживачами вимагають обережного і професійного підходу. Філіп Котлер також наголошує на важливості соціально-етичного маркетингу, де здоров'я споживачів ставиться на перше місце, що є особливо актуальним у фармацевтичній галузі [5].

Ефективне маркетингове управління у фармацевтичній галузі сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств, допомагаючи їм адаптуватися до швидких змін ринку та вимог споживачів. Впровадження сучасних маркетингових стратегій, орієнтованих на інновації та задоволення потреб споживачів, дозволяє українським фармацевтичним підприємствам не лише зберігати свої позиції на внутрішньому ринку, але й успішно виходити на міжнародний рівень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пікуза Т.О. Стратегічне маркетингове управління у фармацевтичній галузі. – К.: КНУ, 2018.

2. Грищенко І.М. Інноваційні підходи до маркетингу у фармацевтичному секторі. – К.: Академперіодика, 2019.

3. Старостіна О.А. Фармацевтичний маркетинг: теорія і практика. – Харків: Фоліо, 2020.

4. Портер М., Конкурентна перевага. Як досягти стабільно високих результатів. – К.: Наш формат, 2019.

5. Котлер Ф., Основи маркетингу. Класичне видання. – Київ.: «Науковий Світ», 2023.

___________________________________________

Науковий керівник: Бучинська Олена Вікторівна, кандидат економічних наук, доцент, ПВНЗ «Європейський університет»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота