АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ ЯК ЗАХОДУ ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАЦІЇ ЯК ЗАХОДУ ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

23.10.2024 17:01

[2. Legal sciences]

Author: Виноградова Анна Ігорівна, асистент кафедри кримінального процесу та криміналістики Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук


Сучасний курс євроінтеграції України спрямований на демократизацію та гуманізацію національного законодавства. Одним із важливих кроків у цьому напрямку є впровадження відновних процедур у кримінальному судочинстві, серед яких особливе значення посіє медіація. Слід зазначити, що альтернативні способи вирішення кримінально-правових конфліктів, зокрема, медіація, що передбачає переговори між сторонами для досягнення взаємоприйнятного рішення, стають дедалі більш поширеними у кримінальних провадженнях [1].

Кримінальний процесуальний кодекс України значно розширив можливості застосування альтернативних способів вирішення кримінально-правових конфліктів, поєднуючи елементи, характерні як для континентальної правової системи (інститут звільнення від кримінальної відповідальності), так і для загального права (інститут угоди). Це сприяло гуманізації кримінального провадження в Україні та забезпеченню прав його учасників [1; 3, c. 38].

Доцільно виокремити такі умови застосування медіації як заходу відновного правосуддя:

- здійснюється під контролем суду або іншого компетентного органу чи установи. Для виконання цієї вимоги слід надати повноваження суб’єктам, які ведуть кримінальне провадження, щодо ініціювання різних форм відновного правосуддя, а також загального нагляду за їх організацією та проведенням. Це стосується не лише призначення медіації, але й вибору медіатора та затвердження угоди про примирення;

- розглядається як засіб врегулювання конфліктів, що зумовлені вчиненням, насамперед, нетяжких злочинів. Таке положення допускає використання відновного правосуддя при вчиненні злочинів різної тяжкості і заохочує його застосування у випадку вчинення нетяжких злочинів [2];

- реалізується за умови наявності достатніх доказів для висунення обвинувачення правопорушнику та визнання основних обставин справи сторонами кримінально-правового конфлікту [1, 2]. Оскільки ця вимога стосується обох сторін конфлікту, питання вини не може бути предметом обговорення, адже свою вину може визнати виключно особа, яка притягується до кримінальної відповідальності;

- передбачається, що участь у відновному процесі є виключно добровільною, і його учасники мають право відмовитися від участі на будь-якому етапі. Добровільність полягає в самостійному прийнятті рішення сторонами щодо участі, а також у можливості припинити свою участь на будь-якій стадії процесу [2]. Примусова участь у медіації є неприпустимою. Ця вимога стосується не лише участі в самому процесі та його перебігу, але й добровільності при укладенні угод, що ведуть до відновного результату;

- участь у медіації є процесуальним правом, а не обов’язком учасників кримінально-правового конфлікту. Відновні процеси мають проходити з дотриманням конфіденційності, а результати можуть бути розголошені лише за згодою сторін або у випадках, передбачених національним законодавством. При цьому слід враховувати, що Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування злочину. Принцип конфіденційності обмежується тим, що медіатор зобов’язаний повідомити компетентним органам про підготовку або вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, якщо ця інформація стала йому відома в процесі медіації;

- передбачає нейтральність медіатора. Нейтральність полягає в неупередженій позиції посередника. Він не може відстоювати інтереси жодного з учасників конфлікту, надавати поради щодо вироблення їхньої позиції в ході процедури та прийняття остаточного рішення [4, с. 244].

Важливо зазначити, що наразі кримінальне провадження в Україні на основі угод, як прояв компромісу, здійснюється з урахуванням рекомендацій міжнародно-правових актів, які дедалі більше підтримують підхід відновного правосуддя, поступово відходячи від виключно каральної реакції на кримінальні правопорушення. Значущість відновного правосуддя в сучасній Україні проявляється у можливості ефективного вирішення кримінально-правових конфліктів, що підкреслює важливість подальших наукових досліджень для оцінки перспектив його ширшого впровадження та застосування.

Література:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

2. Про медіацію: Закон України від 16.11.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text

3. Москаленко С. Особливості відновного правосуддя в Україні Політика та право в умовах дії воєнного стану: пошук рішень : збірник матеріалів Міжнарод. наук. конф. / за заг. ред. П. В. Горінова ; Навчально-науковий інститут права та політології УДУ імені Михайла Драгоманова (м. Київ, 23 квітня 2024 р.). Київ : Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова, 2024. С. 35 – 39.

4. Завидняк, В. І., Гонцовська, Л. В., & Онофрей, В. С. (2023). Теоретичні та практичні аспекти угоди про примирення в кримінальному судочинстві. Ірпінський юридичний часопис, (3(12), С. 243–253.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота