"РЕФОРМА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ: ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ, ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ В ОНЛАЙН-ФОРМАТІ" - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

"РЕФОРМА ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ: ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДОКАЗІВ, ПРОВЕДЕННЯ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ В ОНЛАЙН-ФОРМАТІ"

13.11.2024 19:45

[2. Legal sciences]

Author: Ликова Аліна Василівна, студентка 3 курсу , групи ЮД-243 ННІ права та інноваційної освіти Дніпровського державного університету внутрішніх справ


Розвиток цифрових технологій на сьогодні займає щільну позицію майже в усіх сферах життя. Окрім електронних технологій, які використовуються людьми у повсякденному житті , уряд також залучається до новітніх інновацій. В свою чергу судова система не стоїть осторонь , адже протягом останніх декількох років поступово вводить у процес різноманітні сервіси, які спрямовані на оптимізацію і нормування роботи судів та полегшення спілкування з усіма сторонами процесу. 

Розглядаючи це питання, слід зазначити , що існують два дуже схожих терміна - «діджитизація» та «діджиталізація». Як в нашій країні так і в іноземних наукових колах досить часто вживають ці поняття як синоніми. Однак, як зазначають науковці Д. Крайс та С. Бреннен ці два терміни хоча й вживаються дуже частояк тотожні, але мають купу відмінностей. Досліджуючи Оксфордський словник англійської мови, науковці стверджують, що діджитизація – це дія або процес з оцифровування; перетворення аналогових даних у цифрову форму. Діджиталізація ж – «запровадження або збільшення використання організаціями, в певній галузі, країні тощо цифрових і комп’ютерних технологій [1]. 

В свою чергу, діджиталізація все більше стає частиною системи судочинства України. Цей термін походить від англійського «digitalization» і в перекладі означає «оцифровування», «цифровізація», або ж «приведення в цифрову форму» [2].

Хочу зауважити, що деякі механізми електронного правосуддя вже доволі давно застосовуються у сфері цивільного судочинства та реалізуються на практиці, наприклад : подання різних документів та позовів до суду в електронному форматі, проведення судового засідання в режимі онлайн через відеоконференцію на таких платформах як Zoom і Meat, застосовування до осіб електронних повісток , автоматизоване формування складу суду та інше. Необхідність таких впроваджень, зумовлена наближенням до європейської інтеграції. Підтвердженням цьому є документ Європейської комісії «Забезпечення правосуддя в ЄС – Європейська стратегія підготовки суддів на 2021-2024 роки» [3]. Під час підготовки цього документу, було зроблено акцент на необхідність розширення цифровізації правосуддя. Було наголошено , що фахівці у сфері юстиції повинні зважати на навички із набуттям знань у сфері цифровізації та вміти застосовувати штучний інтелект. Крім того, працівники юстиції повинні розуміти, який відбувається вплив цифрових інструментів та технологій на справи [4].

На національному рівні вже поступово починають створюватися законодавцем окремі нормативно-правові акти які спрямовані на запровадження елементів дистанційного правосуддя. Такі зміни спрямовані на забезпечення безпекової ситуації в умовах воєнного стану, який діє і наразі. Наприклад, законопроектом № 8358 від 13.01.2023 було запропоновано розширити особливості розгляду судових справ , які були застосовані із введенням карантину, коли розпочалося масове захворювання на Covid – 19 та безпосередньо в умовах воєнних дій або надзвичайного стану. Було висунуто питання, щодо можливості дистанційного доступу суддів до системи документообігу, за умови, якщо буде закріплено доступ до цієї системи тільки з використанням власного електронного підпису, що буде доволі безпечним доступом. Також , важливим нововведенням стало запропоновано, розширення сфери застосування письмового провадження в судах будь-якої юрисдикції під час дії воєнного або надзвичайного стану [5].

Поговоримо тепер про інформування та комунікацію в цивільному судочинстві. 26 травня 2021 року набув чинності закон, який впровадив Єдину судову інформаційно – телекомунікаційну систему [6]. А вже через декілька місяців того ж року Вища рада правосуддя затвердила Положення про порядок функціонування окремих модулів Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи. Згідно з цим документом було визначено : порядок функціонування підсистем ЄСІТС в судах та інших органах системи правосуддя; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням модулів ЄСІТС; особливості використання програмного забезпечення всіх підсистем судами та органами правосуддя. Тобто, починаючи з 2021 року в Україні почала діяти злагоджена електронна система, до якої входить : Електронний кабінет, електронний суд та сама підсистема зв’язку відеоконференцій [7].

Окрім змін та впроваджень, про які зазначила раніше, хочу ще додати про Законопроект № 9091 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо цифровізації судочинства України». Він передбачає доповнення ЗУ пунктом , який стосується можливості у певних випадках проведення судового засідання поза межами судового приміщення у режимі відеоконференції. Для цього суддя і секретар судового засідання зможуть використовувати власні технічні засоби та власний електронний підпис згідно з Положенням про ЄСІТС. Також, закон визначає надання суддям права на прямий доступ до вищезазначеної системи [8].

У грудні 2021 році Державною судовою адміністрацією було запроваджено цікаву Концепцію , яка стосувалась інформатизації місцевих та апеляційних судів і загальний проект побудови ЄСІТС на 2022-2024 роки. В програмі ДСА було досліджено поточний стан діджиталізації, включно із проблемами, які необхідно вирішити в найближчий час для належного функціонування системи. Також, було визначено ключові напрями роботи і встановлено заходи й методи реалізації такої діяльності [9].

Отже, діджиталізація в цивільному процесі поступово набирає обертів. Реформування судочинства відбувається через призму викликів, які постають перед державою в зв’язку з веденням карантинних обмежень та в умовах воєнного стану який діє і наразі. Вважаю , запровадження ЄСІТС стало чудовим продовженням та розширенням оцифрування цивільного судочинства в нашій державі. Звісно, з поширенням світової пандемії 2019 року електронний цивільний процес в Україні почав набирати обертів та прискорювати розвиток, а в подальшому невід’ємним складником нашої країни стала доступність кожного громадянина до правосуддя вже в умовах воєнного стану починаючи з початку 2022 року, що стало ще більшим поштовхом для розвитку діджиталу. 

Список використаної літератури:

1. Brennen S. Digitalization and Digitization URL: http://culturedigitally.org/2014/09/digitalization-and-digitization/.

2. Тетерятник Б. С.  Тенденції діджиталізації та віртуалізації як вектор сучасного розвитку світового господарства / Б. С. Тетерятник // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. - 2017. - Вип. 29(2). - С. 21-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2017_29%282%29__7.

3. Communication from the commission to the European Parliament the Council, the European economic and social committee and the committee of the region Ensuring justice in the EU - a European judicial training strategy for 2021-2024 COM/2020/713 final. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0713

4. Татулич І. Дистанційне провадження в цивільному судочинстві в період пандемії та під час війни. Часопис Київського університету права. 2024/2, С. 86-91. URL: https://chasprava.com.ua/index.php/journal/article/view/1084

5. Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді : проєкт Закону України від 13.01.2023 №8358. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41130.

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи : Закон України від 27.04.2021 № 1416-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1416-20#Text

7.  Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: Рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text.

8. Про внесення змін Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо цифровізації судочинства. Проект Закону України від 10.03.2023р. № 9091. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41532.

9. Концепція Програми інформатизації місцевих та апеляційних судів і проекту побудови Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) на 2022-2024 роки: Державна судова адміністрації. URL : https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0178750-22#Text

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота