ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПІСЛЯВОЄННИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПІСЛЯВОЄННИХ ВИБОРІВ В УКРАЇНІ

17.12.2024 18:59

[2. Legal sciences]

Author: Бортнюк Ангеліна Петрівна, студент, Донецький національний університет імені Василя Стуса


Вибори є невід’ємною частиною політичного процесу в будь-якій державі, оскільки вони визначають механізм обрання представників, забезпечують основи для демократичного вираження волі громадян, гарантують реальне здійснення волевиявлення громадян. Аналіз міжнародного досвіду щодо питань виборів демонструє різноманітність підходів до організації виборчого процесу, що пов’язано з історичними, культурними та соціальними умовами, а також із специфікою політичних традицій кожної країни

Водночас уже сьогодні це проблема є актуальною для нашої держави, враховуючи майбутні післявоєнні вибори, необхідність відновлення політичної стабільності, забезпечення інклюзивного представництва та дотримання норм Виборчого кодексу.

Після закінчення війни Україна зіткнеться з рядом викликів, які потребуватимуть перегляду виборчого процесу з урахуванням реалій постконфліктного періоду [1, c.113-121].

Перш за все, необхідно враховувати масштабні внутрішні переміщення громадян через війну, що створює суттєві проблеми для організації голосування. Виборчий кодекс України вже передбачає деякі механізми для участі внутрішньо переміщених осіб у виборах, однак ці положення потребуватимуть подальшого вдосконалення, щоб забезпечити реальне волевиявлення громадян, які були змушені змінити місце проживання. Також слід враховувати виклики для забезпечення голосування українців за кордоном, оскільки через війну багато громадян тимчасово перебувають у різних країнах світу.

Післявоєнні вибори в Україні повинні враховувати питання територіального представництва. У зв’язку з тимчасовою окупацією окремих територій, постає питання про забезпечення участі у виборах громадян, які проживають на цих територіях, та механізмів їхнього представництва в органах влади. Враховуючи ці обставини, виборча система має адаптуватися для гарантування політичних прав усіх громадян України, незалежно від їхнього місця проживання.

Особливої уваги потребує питання вибору моделі виборчої системи. Україна наразі використовує змішану виборчу систему, яка поєднує елементи мажоритарного та пропорційного представництва. Проте в умовах післявоєнного відновлення актуальним є обговорення доцільності переходу до суто пропорційної системи, яка могла б забезпечити більш справедливе представництво політичних сил і знизити ризик корупції, характерний для мажоритарного компонента. Пропорційна система дозволяє врахувати інтереси широкого кола політичних партій, сприяє кращому представництву меншин та забезпечує прозоріший процес формування коаліцій. Разом із тим необхідно враховувати, що пропорційна система може ускладнити формування стабільного уряду, особливо в умовах можливого фрагментування політичного ландшафту після війни [2, c. 197-205].

Актуальним для України є і питання виборчого бар’єра. В умовах післявоєнної реконструкції політичного життя слід оцінити доцільність зниження виборчого бар’єра, що могло б сприяти представленню в парламенті нових політичних сил, які виникли внаслідок змін у суспільстві під час війни. Це дозволило б краще врахувати настрої громадян і забезпечити участь у процесі прийняття рішень нових суб’єктів, які користуються довірою населення. У той же час зниження виборчого бар’єра може призвести до фрагментації парламенту, що, у свою чергу, ускладнить формування ефективної коаліції та уряду. Тому важливо знайти оптимальний баланс між відкритістю системи та забезпеченням політичної стабільності.

Також постає питання про роль і місце цифрових технологій у виборчому процесі. Зважаючи на широке поширення цифрових платформ і сучасні виклики, які включають забезпечення безпеки голосування в умовах війни, в Україні можуть бути впроваджені нові механізми, такі як електронне голосування. Це дозволило б забезпечити участь громадян, які перебувають у віддалених або тимчасово недоступних регіонах. Водночас впровадження таких інновацій потребує ретельної підготовки, створення систем кібербезпеки та недопущення фальсифікацій [3, c. 319-322].

Міжнародний досвід може бути корисним для України у вирішенні цих питань. Наприклад, у Німеччині ефективно функціонує змішана виборча система, яка забезпечує баланс між стабільністю уряду та справедливим представництвом. 

Актуальність означеної проблематики для України обумовлена необхідністю забезпечення стабільного демократичного розвитку після війни, відновлення політичної системи та гарантування інклюзивного представництва громадян. Майбутні післявоєнні вибори стануть важливим етапом у формуванні нової політичної реальності, а виборча система повинна враховувати всі виклики, пов’язані з цим процесом, забезпечуючи рівні можливості для участі громадян і прозорість волевиявлення.

Література

1. Гринюк Р.Ф., Гуцуляк О.І. Вибори в умовах воєнного стану: конституція, законодавство, реальність. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2023. С.113-121.

2. Чижмарь В.Ю. Поняття та дефінітивна характеристика міжнародних  виборчих стандартів. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. 2022. С. 197-205.

3. Сарай Р.Д. Правова природа реформування сучасної виборчої системи України: переваги та недоліки. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету, 2021. С. 319-322.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота