ТЛУМАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ ДОКТРИНИ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ - Scientific conference
Main page
UA RU EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ТЛУМАЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ЗАКОННОСТІ ДОКТРИНИ ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА КОНСТИТУЦІЙНИМ СУДОМ УКРАЇНИ

18.12.2024 15:58

[2. Legal sciences]

Author: Коваль Юрій Олександрович, аспірант 1-го курсу, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича



Вступ.  Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права [1]. 25–26 березня 2011 року Венеціанська комісія на 86-ому пленарному засіданні консенсусно схвалила Доповідь про правовладдя у якій визначено, що законність (у тому числі прозорий, підзвітний і демократичний процес ухвалення законів) є необхідною системоутворюючою складовою частиною верховенства права [2]. Цей принцип закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, де зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Конституційний Суд України» Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України. [3].  Конституційний Суд відіграє значну роль у забезпеченні принципу законності в Україні, адже здійснює конституційне правосуддя з позицій верховенства права.

Метою дослідження є з'ясування розуміння принципу законності як ключового елементу мегапринципу верховенства права Конституційним Судом України.

Методологічною основою дослідження стали антропосоціокультурний підхід, загальнонаукові принципи об'єктивності та історизму, методи системного та структурно-функціонального аналізу.

Виклад основних результатів дослідження. Конституційний Суд зазначав,  що верховенство права (правовладдя) як невідокремний елемент системи цінностей, що їх покладено в основу сучасного європейського правопорядку, належить до тріади принципів спільної спадщини європейських народів поряд із такими її складниками, як правдива демократія й людські права. У рамках спільного юридичного простору Європи існує консенсус щодострижневих елементіа правовладдя, яю є не лише формальними, а й субстантивними (матеріальними). Таким стрижневим елементом в першу чергу є законність - включно з прозорою, підзвітною та демократичною процедурою запровадження приписів права [4].  

Реалізуючи практику застосування статті 8 Основного Закону України, Конституційний Суд України вказує на те, що верховенство права треба розуміти як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій держави. Верховенство права як нормативний ідеал, до якого має прагнути кожна система права, і як універсальний та інтегральний принцип права необхідно розглядати, зокрема, в контексті таких основоположних його складників, серед яких Суд знову виділяє в тому числі і принцип законності [5].  

В рішеннях Суду відтворення принципу законності відбувається паралельно із принципом поділу державної влади і пояснюється, як обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти «лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» [6].  

Варто зазначити, що якщо проаналізувати рішення, в яких Суд «тестує» на належне використання спеціальних дозволів та повноважень різні органи державної влади, то можна простежити, що принцип законності розкривається через особливості юридичної регламентації повноважень державних органів, зокрема: їх формалізацію у відповідних джерелах права (так би мовити належну джерельність), повноту і вичерпність (формулювання за допомогою закритих переліків), дискреційність (можливість угляду та його межі) [7].  

Конституційний Суд не раз підтверджував, що для судів та органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування важливим є виконання законів, яке забезпечується шляхом установлення верховенства законів держави над підзаконними актами, тобто дотримання цими органами принципу законності.

Так, у Рішенні від 28 жовтня 2009 року № 28рп/2009 Суд наголосив, що «Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади при врегулюванні питань, пов’язаних з відносинами благодійництва та благодійної діяльності, зобов’язаний керуватися Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» і не може змінювати, доповнювати чи розширювати його зміст» [8].  

А в Рішенні від 29 вересня 2009 року № 22рп/2009 Суд зазначив, що «Кабінет Міністрів України, видавши Постанову, вийшов за межі своїх повноважень і здійснив управління об’єктами державної власності – майном вугледобувних підприємств усупереч положенням законів України «Про приватизацію державного майна», «Про управління об’єктами державної власності», Гірничого закону України, що не відповідає частині другій статті 19, пункту 5 статті 116 Основного Закону України». Таким чином, Суд чітко встановив факт порушення Кабінетом Міністрів України принципу законності в даному випадку [9].

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року  № 3-рп/2012 розкрито поняття принципу законності у сфері соціального захисту населення. Зокрема, зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності, який передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України [10].

Суд також вказував, що у частині першій статті 92 Основного Закону України закріплений принцип пріоритету (верховенства) закону в системі інших нормативно-правових актів, за  допомогою якого здійснюється правове регулювання найважливіших суспільних відносин. Діяльність правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і  прямої дії норм Конституції України, а  повноваження  – у  встановлених Основним Законом України межах  відповідно до законів [11].

Висновок. Конституційний Суд України, як і Венеціанська комісія розглядають принцип законності в якості системоутворюючого ключового елемента доктрини принципу верховенства права. Суд трактує принцип законності враховуючи поділ державної влади, а саме як обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналіз рішень Конституційного Суду України свідчить, що принцип законності проявляється через: встановлення кола повноважень державних органів у відповідних нормативно-правових актах; повноту та вичерпність регулювання у законодавстві; обмеження дискреції для уникнення свавільного використання повноважень.

Список використаних джерел

1. Конституція України: від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 17.10.2024).

2. Про верховенство права: Доповідь, схвалена Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року). URL: http://www.venice.coe.int/WebForms/documents/?pdf=CDL-AD(2011)003rev-e (дата звернення: 23.09.2024).

3. Про Конституційний Суд України: Закон України № 2136-VIII від 13.07.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19#Text (дата звернення: 17.10.2024).

4. Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2015 року № 213–VIII від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020. Вісник Конституційного Суду України. 2020. № 4. Стор. 62

5. Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019. URL: http://www.ccu.gov.ua/sites/default/ files/docs/6_p_2019.pdf.

6. Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2000 від 27 квітня 2000. 

7. Андриц М. Р. Принципи права в рішеннях Конституційного Суду України : дис. ... д-ра філософії. Хмельницький університет управління та права ім. Леоніда Юзькова. Хмельницький,  2021. 221 с.

8. Рішення Конституційного Суду України від 28 жовтня 2009 року №28рп/2009. 

9. Рішення Конституційного Суду України від 29 вересня 2009 року №22рп/2009.

10. Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року  № 3-рп/2012.

11. Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2008 р. №  4-рп/2008). 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота