ЕФЕКТИВНІСТЬ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ В ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЕФЕКТИВНІСТЬ ГРОМАДСЬКОЇ УЧАСТІ В ПРИЙНЯТТІ РІШЕНЬ

26.01.2025 20:51

[12. Public administration]

Author: Нинюк Інна Іванівна, кандидат наук з державного управління, доцент кафедри політології та публічного управління, Волинський національний університет імені Лесі Українки



На наш погляд, в сучасному суспільстві питання громадської участі у процесі ухвалення рішень стає ключовим аспектом демократичного управління та розвитку. Глибокі зміни в економіці, технологіях та соціокультурному середовищі викликають потребу у більш активній ролі громадян у формуванні стратегій, політик та рішень, які впливають на їх повсякденне життя. Громадська участь є необхідним елементом будь-якої демократичної системи, яка забезпечує легітимність та враховує різноманітні потреби й переконання громадян.

Водночас, громадська участь визначається рівнем залучення громадян щодо ухвалення рішень та визначення пріоритетів у державному розвитку. Різноманітні класифікації цього явища пропонуються у науковій літературі, однією з таких є класифікація Шеррі Арнштайна. Відповідно до цієї класифікації, існують вісім рівнів громадської участі, які можна об’єднати у три основні групи в залежності від рівня впливовості: відсутність участі, обмеженість можливостей участі та реальна (дієва) участь. Зазвичай, розглядаючи ці рівні, можна детальніше зрозуміти роль громадської участі у прийнятті рішень:

відсутність участі – на цьому рівні суспільство не має можливості впливати на процес прийняття рішень; 

обмеженість можливостей участі – громадськість отримує інформацію про державні проєкти, але їй надано обмежені можливості висловлювати свої думки чи вносити пропозиції;

реальна (дієва) участь, – громадськість взаємодіє з державними установами у партнерському відношенні, спільно визначаючи та реалізуючи проєкти [3, с. 221].

Варто зауважити, що зростання складності сучасних проблем вимагає інноваційних підходів до управління та прийняття рішень. Громадська участь стає містком між громадянами й владою, що сприяє обміну ідеями, врахуванню різних точок зору та спільному пошуку оптимальних варіантів розв’язання проблем. Важливо визначити, що громадська участь не обмежується лише процесами голосування на виборах [2, с. 31]. Вона охоплює широкий спектр інструментів та механізмів, включаючи громадські консультації, петиції, участь у робочих групах та інші форми діалогу. Взаємодія громадян із владою має бути постійним та системним процесом, що враховує різноманітність потреб та інтересів суспільства.

Проте, незважаючи на важливість громадської участі, існують численні виклики та проблеми, що перешкоджають її повноцінному розвитку. Зазвичай, це недостатня інформованість, бар’єри доступу до участі для певних груп громадян [1, с. 7], неефективні механізми збору та сам процес врахування громадської думки – усе це створює труднощі на шляху до досягнення справжньої демократії через громадську участь.

Сучасні практики управління державним та муніципальним рівнями все частіше включають різні елементи громадської участі. Участь зацікавлених груп населення в процесі ухвалення політичних та управлінських рішень є однією з умов сучасного державного управління [4, с. 73]. Тому саме якісні та ефективні практики громадської участі у прийнятті рішень є важливим елементом розвитку демократичного суспільства. 

Як одне з ключових понять політичної науки, ідея громадської участі не має однозначного тлумачення і може розглядатися по-різному. Різниця в тлумаченні громадської участі має практичні наслідки, визначаючи фактичні можливості участі, які конкретна політична система надає своїм громадянам, соціальним групам, громадським організаціям, об’єднанням та іншим учасникам.

Водночас, дослідження сучасних моделей та практик громадської участі у процесі ухвалення управлінських рішень виявило ряд важливих проблем. Передусім, недостатня інформованість громадян та нерівність в доступі до участі залишаються серйозними перешкодами для створення справедливих та репрезентативних механізмів прийняття рішень.

Важливим аспектом є визначення потреби у впровадженні інноваційних технологій та онлайн-платформ для покращення взаємодії між громадськістю та владою, що в свою чергу це зможе, передусім, допомогти забезпечити більший обсяг залучення та поліпшити якість діалогу між сторонами.

На наш погляд, вирішення проблем громадської участі вимагає не лише технологічних рішень, але й системних змін у підходах до комунікації, освіти та визначення різносторонніх механізмів зворотнього зв’язку. 

Література:

1. Куйбіда В. С., Карпенко О. В., Наместнік В. В. Цифрове врядування в Україні: базові дефініції понятійно-категоріального апарату. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2018. № 1. С. 5–10.

2. Третяк О. А., Торяник В. М. Громадська думка та публічна сфера політики: можливості взаємовпливу в умовах демократизації. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки. 2023. № 8 С. 27–32.

3. Arnstein S. R. A Ladder of Citizen Participation. JAIP. 1969. №. 4 35. Р. 216–224.

4. Rawat P., Morris J. The Effects of Technology and Institutions on E-Participation: A Cross-National Analysis. Routledge. 2021. 134 р.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота