ЕСТЕТИКА МОНУМЕНТАЛЬНОЇ ПЛАСТИКИ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ХХІ СТОЛІТТЯ: ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ ТВОРЧІСТЬ РОМАНА ВІЛЬГУШИНСЬКОГО - Scientific conference
Main page
UA PL EN

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

ЕСТЕТИКА МОНУМЕНТАЛЬНОЇ ПЛАСТИКИ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ХХІ СТОЛІТТЯ: ПОГЛЯД ЧЕРЕЗ ТВОРЧІСТЬ РОМАНА ВІЛЬГУШИНСЬКОГО

28.01.2025 14:03

[7. Art history]

Author: Дацюк Наталія Михайлівна, PhD, асистентка кафедри образотворчого мистецтва, дизайну та методики їх навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка



Сакральне мистецтво завжди мало значний вплив на духовний розвиток вірян, сприяючи глибшому сприйняттю релігії та віри в їхньому повсякденному житті. Скульптура, як важливий вид образотворчого мистецтва, що передає та втілює реальні й уявні образи навколишнього світу, займає ключову роль у формуванні світогляду та естетичних уподобань людини. 

Дослідження ключових напрямів розвитку сакральної скульптури Тернопільщини початку ХХІ століття є надзвичайно актуальним у контексті значної ролі релігії у духовно-культурному та суспільно-політичному житті сучасної України. Використання сучасних матеріалів і технологій у сакральній скульптурі розширює можливості для реалізації авторських задумів, гармонійної інтеграції в архітектурний та мистецький простір, що сприяє їхньому взаємному збагаченню. Попри збереження ментального тяжіння громад Тернопільщини та західного регіону України до традиційних форм, все частіше впроваджуються новаторські ідеї, техніки та технології у створенні сакральної кам’яної пластики. Це зумовлює необхідність наукового пошуку, аналізу та систематизації творчості митців, які активно працюють над формуванням художніх образів у просторі храмового середовища.

Серед видатних сучасних митців, які тривалий час плідно працюють у сфері монументальної пластики, вагоме місце належить знаному тернопільському скульптору Роману Вільгушинському. Його творчість охоплює широкий спектр станкової, монументальної та сакральної скульптури.

Роман Вільгушинський є автором численних пам’ятників, присвячених видатним українським діячам. Зокрема, серед його робіт варто відзначити погруддя Тараса Шевченка в селі Богданівка Підволочиського району Тернопільської області (1991 р.), погруддя Тараса Шевченка в селі Соколів Бучацького району Тернопільської області (1998 р.), пам’ятник Тарасу Шевченку в місті Бучач Тернопільської області (2015 р.), а також пам’ятник Степану Бандері в місті Тернопіль (2008 р.) та ін.

Особливу увагу привертають пам’ятні знаки, створені Романом Вільгушинським, які увічнюють героїв визвольної боротьби за незалежність України. Серед них слід відзначити пам’ятник воїнам УПА в селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області (1993 р.), пам’ятник «Скорботна Мати», присвячений боротьбі за незалежність України, у селі Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області (1992 р.), а також монументи на честь проголошення незалежності України в селі Настасів Тернопільського району Тернопільської області (1994 р.) та у місті Підволочиськ Тернопільської області (2001 р.). Ці пам’ятники здебільшого мають образно-символічний характер із використанням християнської символіки, яка спонукає до осмислення історичних подій і процесу самопізнання [3, с. 360].

Кульмінацією творчості Романа Вільгушинського на цю тему став пам’ятник Небесній Сотні у місті Тернополі (2016 р.). Ця скульптурна композиція, розташована в центрі площі Героїв Євромайдану, втілює символи Революції Гідності та елементи, що відображають боротьбу за свободу. Центральним образом є вихор полум’я, що піднімає лежачого юнака –   страждаючого борця за справедливість, над яким височіє ангел із вінком як символ слави полеглих Героїв. Через виразну пластику людського тіла автор майстерно передав спектр емоцій і переживань, пов’язаних із цією драматичною темою.

Скульптура релігійного змісту, присвячена християнським святим і церковним діячам, посідає важливе місце в творчості Романа Вільгушинського. Однією з перших значущих робіт митця на сакральну тематику стала скульптура Святого Миколая (1990 р.), виконана з вапняку для Вірменської церкви святого Миколая в селі Язловець Бучацького району Тернопільської області. Образ Святого Миколая був створений під впливом першої львівської виставки скульптур Йогана Георга Пінзеля, організованої Борисом Возницьким [1, с. 48]. 

Творчість Романа Вільгушинського вирізняється унікальним авторським стилем, нестандартними формами сакральної скульптури та постійним пошуком фігуративного художнього вираження. Однією з важливих робіт митця стало створення скульптурних образів святих для ніш головного фасаду Архікатедрального собору Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у Тернополі (2010–2012 рр.). Серед них – Свята Текля, покровителька Тернополя, архангели Михаїл і Гавриїл, а також Пресвята Богородиця. Усі фігури виконані з пісковика, гармонійно підтримуючи стилістику сакральної архітектури. Скульптури відзначаються сучасною динамікою та пластичністю форм із збереженням барокової естетики.

У Марійському духовному центрі у селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області митець створив бронзове розп'яття Ісуса Христа у 2015 році. Пам'ятник розташований на фоні лісового масиву та пагорба на початку Хресної Дороги. Автор звертає увагу на дрібниці. Створюючи набедрену пов’язку на тілі Ісуса, огортає її довкола бедер, один кінець завертає у вигляді вузла, створюючи різнобічні складки, над нею зображує шнурок, збагачуючи пластику драперії. Обличчя спасителя передає Його душевний внутрішній стан – це збереження спокою попри страждання та скорботу.

Одним із найсуттєвіших досягнень у творчості Романа Вільгушинського є відновлення, реставрація та створення копій кам'яної пластики видатного скульптора XVIII століття Йогана-Георга Пінзеля. Багаторічна праця та вивчення творчості Пінзеля допомогли відновити статую Непорочного зачаття Богородиці (2006 р.) в місті Бучачі, реставрувати статую Святого Яна Непомука (2007 р.), виконати копію скульптури «Святий Онуфрій» (2006 р.) для Львівської національної галереї мистецтв, виконати реконструкцію семи алегоричних скульптур для ратуші міста Бучач. Серед них: Давид вбиває Голіафа; Козак та невільник, (сидячі фігури у геральдичній композиції); Самсон розриває пащу лева; Геракл вбиває гідру елегецську; Зевс метає блискавки; алегорична фігура Достатку. Скульптор реставрує пошкоджені твори, що надасть можливість зберігати оригінали в музеї, а копії виставити на первісні місця. [3, с. 361]

Творчість Романа Вільгушинського стимулює сучасників до пошуків у мистецтві монументальних образів, які поєднують у собі традицію з актуальними духовними потребами сучасного суспільства.

Література:

1. Datsiuk N. Monumental plastic of sacred Аrt of the ХХІ century In the works of Roman Vilhushynsky. Paradigm of knowledge. 2022. No 1 (51). P. 44–59.

2. Дундяк І. (2012). Скульптура івано-франківська поч. ХХІ ст. у контексті розвитку сучасної монументальної релігійної скульптури. Вісник прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Випуск 24 – 25. Івано-Франківськ.  С. 8 – 12.   

3. Маркович М., Федак П. (2018). Вектори творчості Романа Вільгушинського. Мистецька діяльність у сучасному соціокультурному просторі. Колективна монографія. С. 357 – 364.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Another articles in this section

Сonferences

Conference 2025

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота