РОЛЬ ДЬЮ ДИЛИДЖЕНС У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ УГОД ЗІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ: РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ДЬЮ ДИЛИДЖЕНС У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ УГОД ЗІ ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ: РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ

14.04.2017 12:35

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Воробйова Лариса Дмитрівна, кандидат технічних наук, доцент кафедри економіки Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського; Яковенко Ярослава Юріївна, аспірантка кафедри економіки Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського


Беручи до уваги, що угоди зі злиття та поглинання і в Україні, і у світі є ризикованими та непрогнозованими, виникає потреба у застосуванні сучасних аналітичних інструментів, які б убезпечили власників від ризиків. Найчастіше інвестори досліджують об’єкт інтересу за допомогою процедури дью дилидженс (ДД).

Дана процедура являє собою комплексну діагностику бізнесу як об’єкту продажу, складовими якої виступають збирання, обробка, узагальнення та аналіз інформації про діяльність компанії за усіма напрямами діяльності, щоб переконатися у достовірності надаваних для аналізу даних, їх відповідності законодавству та відсутності неточностей і викривлень.

Вперше поняття ДД з’явилося у законодавстві США 1933р. для позначення розкриття інформації брокером щодо цінних паперів [1]. Пізніше даний термін набув широкої вживаності у банківській сфері. Також даний термін використовувався для позначення перевірки компанії-емітента з метою обмеження відповідальності андерайтера.

Швейцарія у 1970-х роках виробила власні стандарти ДД, аби встановити однакові вимоги щодо збору інформації про клієнтів банку [2]. Пізніше принципи, закладені Асоціацією швейцарських банків, почали використовувати учасники інвестиційних процесів.

На початку 1990-х років у США покупець за результатами аукціону отримував доступ до датаруму на 1-2 дні без права копіювання інформації. Ситуація змінилася з прийняттям закону Сарбейнса Окслі, за яким покупцеві має бути наданий необмежений доступ до інформації на час проведення ДД.

Даний принцип продовжує діяти в усьому світі. Основні етапи становлення і розвитку ДД у світі та в Україні подано на рис.1.




Рис. 1 Етапи становлення та розвитку процедури дью дилидженс

Джерело: складено за даними [3, 5, 6]

Загалом, у країнах СНД проведення ДД часто сприймається як формальність. Однак, існують ситуації, коли без проведення ДД не обійтись. Наприклад, отримання цільового інвестиційного кредиту від закордонного банку неможливо без проведення експертизи бізнесу з його боку [4]. Інший приклад: рішення компанії розпочати публічне розміщення акцій (IPO), допуск до якого теж передбачає проведення ДД. У такому разі особливу увагу звертають на потенційні ризики: наявність конкурентів, потреба у додатковому фінансуванні, збитки від основної діяльності тощо. Виявлені у ході проведення ДД недоліки усувають до розміщення акцій та надають у складі інвестиційного меморандуму.

У країнах Азії, наприклад, набула поширення практика проведення аудиту після підписання угоди (completion audit), який проводять з метою перевірки розрахунку ціни угоди, зазначеної у договорі купівлі-продажу (вартість активів, розмір прибутку компанії тощо). Однак такий аудит не убезпечує покупців активів від ризиків, що не покриваються гарантіями угоди про купівлю-продаж, та не може слугувати заміною повноцінного ДД.

Основні завдання сучасної процедури ДД: перевірка надаваної фінансової, юридичної та іншої інформації на достовірність, оцінка конкурентних переваг компанії, перевірка правильності оформлення документації та своєчасності подачі податкових і статистичних звітів, перевірка менеджменту щодо рівня компетентності, оцінити бізнес-план на предмет можливості його реалізації.

Щодо проведення ДД, то його здійснення може виконуватися кожною із зацікавлених сторін (продавцем або покупцем). При цьому отримані вигоди різняться. Сторона, що залучає інвестиції (продавець) скорочує час, що витрачається на процедуру продажу, має змогу виявити додаткові можливості бізнесу, підвищити ціну угоди тощо. Інвестор (покупець) отримує можливість вивчити вірогідність ризиків та потенційних вигод [7]. Таким чином, скорочується час на з’ясування перелічених аспектів купівлі, завдяки чому обидві сторони можуть концентруватися на інших важливих питаннях.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що угода з купівлі компанії починається з інвестиційного обґрунтування, у якому визначають зростання цінності компанії у разі розширення її портфеля. При цьому інвестиційне обґрунтування потребує перевірки, у ході якої аналізують інформацію про клієнтів, виробничі потужності, можливі витрати та доходи. Проведення ДД надає можливість підтвердити, визнати невигідним або удосконалити інвестиційне обґрунтування. 




Література:

1. Due Diligence. Uncovering black holes and hidden value. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pwc.com /sg/en/advisory/due-diligence.html

2. Private Company Insights. Due diligence ingrowth strategy. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-Due-diligence-in-growth-strategy/$FILE/ EY-Due-diligence-ingrowth-strategy.pdf

3. Аналітична довідка «Боротьба з корупцією. Роль бізнесу в Україні». – К.: ТОВ «Фарбований лист», 2011. – 51 с.

4. Бала В. В. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств основної хімії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)» / В. В. Бала. – Кременчук : КДУ імені М. Остроградського, 2010. – 21 с.

5. Загірняк М.В. Економіка підприємства: магістерський курс. Підручник. Частина ІІ / Загірняк М.В., Перерва П.Г., Труніна І.М., Воробйова Л.Д., Квятковська Л.А., Пирогов Д.Л., Косенко О.П., Маслак М.В., Лозовик Д.Б., Коробкова І.В. ; за ред. проф. Загірняка М.В., Перерви П.Г., Маслак О.І. – Кременчук: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2015 – 756 с.

6. Искусство слияний и поглощений / Стэнли Фостер Рид, Александра Рид Лажу; Пер. с англ. – М.: «Альпина Бизнес Букс», 2004. – 958с.

7. Маслак О.І. Модель оцінювання ефективності інвестиційних проектів / О.І. Маслак, В.В. Бала // Вісник Нац. техн. ун-ту «ХПІ» : зб. наук. праць. Темат. вип. «Технічний прогрес і ефективність виробництва». – 2011. – № 25. – С. 151–155.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота