ЕТИЧНО-МОРАЛЬНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ – ЕКОНОМІКА МАЙБУТНЬОГО НА МІКРО- ТА МАКРОРІВНЯХ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕТИЧНО-МОРАЛЬНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ – ЕКОНОМІКА МАЙБУТНЬОГО НА МІКРО- ТА МАКРОРІВНЯХ

09.10.2018 11:20

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Волювач Маргарита Вікторівна, Дніпровський національний університет імені О. Гончара; Куценко В. Й., Дніпровський національний університет імені О. Гончара


Перебудова системи соціально-економічних відносин, яка відбувається в сучасній Україні, ставить на першу сходинку впровадження ефективних в соціокультурному відношенні форм господарювання. У наш час заняття бізнесом неоднозначне з позицій моральності, незважаючи на те, що новітні тенденції в світі проголошують і спонукають бізнес робити те, чого вимагає мораль, і не робити того, що суперечить їй. Просто звучить, проте як багато значить…

У свідомості пересічних громадян поняття “підприємець” найчастіше асоціюється з поняттями “власник”, “господар”, “бізнесмен”, що в свою чергу негативно окреслює підприємця таким, який дбає виключно про власний інтерес. Проте, перш за все, він є людиною, зі своїм баченням світу, розумінням, що є добре , а що – погано та своїми моральними цінностями. Цінність, на нашу думку – це та провідна, наскрізна ідея, якою мають бути просякнуті всі сфери людської життєдіяльності, в тому числі і бізнес та економіка. Звісно, ніхто не суперечить тому, що головною ціллю бізнесу є отримання прибутку. Ключевим питанням етики (науки про мораль) бізнесу є співвідношення моралі та прибутку. У зв’язку з цим виникає питання, чи можлива довгострокова бізнесова діяльність без моралі, чи є вона важливою для економіки майбутнього в цілому та української економіки ?  

По-перше, хотілось би наголосити, що підприємець – конкретна особа, а особливість діяльності підприємця – його суспільний та власний інтерес, який зумовлює своєрідний напрям господарської діяльності, ділової поведінки та моральних якостей, які він так чи інакше проявляє в своїй діяльності. 

Багато науковців моральність у бізнесі пояснюють як ділову етику, основними принципами якої є єдність членів трудового колективу, справедливість і ефективність. Ми згодні з думкою Петренко Т.В., Зеленюка В.В., які відносять до принципів і норм моралі бізнесу такі якості бізнесмена як: чесність, довіра, справедливість, соціальне партнерство у відносинах, добросовісне виконання обов’язків, відкритість, вірність слову, принцип золотої середини, здатність ефективно функціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства та вста¬новлених стандартів, правил і традицій та винагорода, співмірна кількості та якості праці. Західні дослідники бізнес-етики вважають, що базовими в цій системі цінностей і наскрізних ідей є доброчесність, сумлінність (intergrity), обов’язкове виконання обіцянок (promise-keeping), надійність (fidelity), порядність (fairness), публічна підзвітність (accounttability). Велику соціоморальну значущість мають такі цінності етики підприємницького бізнесу: турбота про інших, шанування інших, соціальна відповідальність. Саме ці цінності утворюють ядро етичних кодексів всесвітньовідомих підприємницьких корпорацій США, Великобританії, Німеччини, Японії, Ізраїля. Однією із найвиразніших цінностей в підприємницькій етиці багатьох країн світу є соціальна відповідальність. Вона проявляється у своєму добровільному обов’язку суб’єкта підприємництва турбуватися про оточуючих та довкілля. 

Моральна, а тому й економічна система України занепадає. Нас рвуть звідусюди, пропагандуючи свої ідеї, які не завжди є правильними та моральними, а тому і досить важко стати на власний шлях. Моральність історично притаманна для нас - українців, які вважаються в світі однією з найпривітніших та добропорядочних націй. Схильність до нагромадження капіталів для себе, будь-якою ціною притаманна всьому людству. Проте на жаль, на данному етапі розвиту України притаманна і українським підприємствам.

По-друге, соціальний портрет українського підприємця суперечливий, складний і неоднозначний. Цей новий соціальний клас сформувався з різних прошарків:підприємців, які раніше працювали в тіньових структурах, номенклатурників, виробників, творчої інтелігенції, яка втратила надію зайняти гідне місце в своїй професії, молодих людей, які ще не встигли набути професії, але вже оволоділи азами бізнесу. 

Провідною цінністю стало матеріально-фінансове забезпечення себе, сім’ї, своєї справи. Це - амбіційні люди, які прагнуть успіху, однак вони усвідомлюють те, що їм бракує професіоналізму в бізнесі, а також у суміжних галузях (особливо в фінансах, менеджменті), вміння тримати “етичну дистанцію” в роботі з персоналом тощо. Внутрішня мотивація має протилежні якості: в одних – це прагнення довести собі свої можливості, досягти перемоги, яка асоціюється з фінансовими досягненнями і соціальним статусом, збагатитися будь–якою ціною, в інших – трудова діяльність за совістю.

Порівнюючи становище багатих у нас і за кордоном, бізнесмени не бачать принципової відмінності у можливостях. Маючи гроші, вважають вони, можна забезпечити собі безмежний рівень споживання. Суттєву відмінність більшість вбачає у тому, що там начебто захищено майбутнє грошей. В Україні ця меркантильна цінність історично не притаманна. Саме ця цінність грошей стримує різні форми соціальної відповідальності, які вже досить поширені на Заході (вклад у соціальні програми, благодійництво, спонсорство тощо) 

За сучасних обставин реалізація запропонованих рекомендацій, спрямованих на формування нового типу підприємця, залежить від того, яке місце в духовно-моральній системі суспільства посяде блок орієнтацій, на яких ґрунтується класичне підприємництво: соціальне партнерство, морально-етична єдність економічної та політичної влади, а також правове регулювання діяльності у формі договорів і контрактів.

Філософія господарювання – це філософія свободи від всякої неправди, безладу, криз та банкрутсва. Ринкове підприємництво–ризиковий тип продуктивної діяльності, який пов’язаний із конкуренцією виробників перед лицем споживача. Нинішній типовий “успішний” підприємець ґрунтується на безпосередньому переплетенні економічної і політичної влади. Його розви¬ток зумовлений безконтрольністю влади. Гарантією того, що продукт зусиль підприємця не буде вилучено за жодних обставин, а отже, буде стимулювати його подальшу ініціативу й високопродуктивну працю, є - закон. Аналіз інтерв’ю молодих бізнесменів стосовно їх оцінки власних досягнень дозволяє зробити висновок, що попри всі негаразди, становлення етичних норм у бізнесі є динамічним процесом. Більшість опитаних самокритично оцінює власні успіхи. Причому, особливу увагу вони звертають на систему цінностей, які сповідують або радше прагнуть сповідувати.

Ми вважаємо, що саме морально-позитивна економіка і забезпечує довгострокову ефективність. Підприємець, який  не вводить в оману,перш за все,себе і свою родину, якісно обслуговуючи своїх соціальних партнерів і споживачів, створює позитивну репутацію, довіру до себе, тим самим закріплюючи за собою надійних партнерів, таких як він і групу постійних споживачів. У свою чергу, ефективна економічна діяльність, яка здійснюється в рамках добра, сприяє вдосконаленню соціальних відносин і особистої моральності. Справедливим є і зворотне твердження – будь-який обман у бізнесі в довгостроковій перспективі тягне за собою економічні втрати: втрату кваліфікованих працівників, надійних партнерів і споживачів, а можливо і загрозу кримінальної відповідальності. Неетична поведінка, аморальний бізнес, повернуться рано чи пізно соціальними і моральними втратами, як для особистості, так і для підприємства, суспільства та довкілля. Наприклад, платне навчання і медицина, маленький розмір різноманітних соціальних допомог в Україні - це в тому числі є результатом тіньової економіки (покриття прибутків та ухилення від сплати податків). Кримінальна економіка, наприклад, торгівля зброєю, наркотиками чи людьми приводить до непоправних людських втрат. А людина – найвища соціальна цінність. 

Д. Дж. Фрітцше писав: «Етика – це необідна умова досягнення успіху в бізнесі».[3] Етична поведінка необхідна при здійсненні підприємницької діяльності, як вода людині. Неетична ж поведінка, навпаки, веде до занепаду економічної ефективності. Мораль у контексті етики бізнесу, це чесність, розумні та доцільні правила і норми, тобто принципи, які в кінцевому рахунку сприяють економіній доцільності та сталому (життєдайному) розвитку підприємництва та суспільства.

Незвачаючи на все, етичний імідж сучасного молодого бізнесу вже має певні позитивні ознаки. Однак рівень їх розвитку зумовлений умовами, в яких він розвивається. У ньому виражається індивідуальний характер. Нечіткі якісні характеристики, невизначеність значної частини в етичних засадах господарювання зумовлені, з одного боку, відсутністю цілеспрямованої діяльності держави в напрямку всебічного сприяння розвиткові й підтримки цієї сфери суспільної діяльності, відсутністю громадського руху за моральний бізнес, а з другого – низьким рівнем професіоналізму, відсутністю морально-культурного мислення, усвідомлення українськими бізнесменами соціального призначення бізнесу та володіння етичними моделями поведінки і морального вибору. 

Список використаних джерел

1. Воробйова Л. В. Українська школа фізичної економії: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. – К.: КНЕУ, 2006;

2. Герет Томас М., Клоноскі Річард Дж. Етика бізнесу/пер. з англійської О. Ватаманюк: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lj.kherson.ua;

3. Д. Дж. Фрітцше Етика бізнесу. Глобальна і управлінська перспектива: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pidruchniki.com;

4. Історія економіки та економічної думки: Курс лекцій / Авт. кол.: С. В. Степаненко, В. М. Фещенко, С. Н. Антонюк, Н. О. Тимочко та ін. – К.: КНЕУ, 2006. :[Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.pidruchniki.com.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота