ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ АГРАРНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ АГРАРНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

23.10.2018 09:51

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Гусонька Дмитро Михайлович, аспірант, Вінницький національний аграрний університет


Посилення конкуренції на міжнародному ринку аграрної продукції вимагає перегляду підходів до організації та функціонування системи збуту продукції. З метою збереження своїх ринкових позицій товаровиробники повинні прикласти певні зусилля для підвищення рівня технологічності й ефективності бізнеспроцесів. Постає нагальна потреба пошуку додаткових можливостей подальшого зниження рівня витрат і собівартості продукції, поліпшення її якості.

Домовленості в рамках створення Зони вільної торгівлі з ЄС створюють низку переваг для українського аграрного сектору, серед яких, зокрема, лібералізація торгівлі продовольчими товарами, уніфікація санітарних та фітосанітарних заходів, поглиблення співробітництва у ветеринарній сфері та сільському господарстві в цілому.

Слід нагадати, що найбільше падіння експорту товарів у 2016 році спостерігалось у січні – на 955,7 млн. дол. США (на 31,9%) відносно січня 2015 року, у лютому – на 315,8 млн. дол. США (на 10,5%) та у березні – на 486,6 млн. дол. США (на 14,0%) [7]. Разом з тим, згодом було отримано незначний приріст в експортуванні товарів – на 14,3 млн. дол. США (на 0,5%), але, починаючи з травня 2016 року, знову почала відстежуватись негативна тенденція (у травні скорочення експорту становило 39,5 млн. дол. США (на 1,4%), червні – на 215,8 млн. дол. США (на 6,9%), липні – на 292,5 млн. дол. США (на 9,1%) [1].

У структурі експорту товарів найбільшу частку склала продукція АПК та харчової промисловості (40,1%), продукція металургії (23,9%) та машинобудування (12,0%), в той час як у структурі імпорту товарів найбільша частка припадає на продукцію машинобудування (29,2%), хімічної промисловості (23%), мінеральні продукти (19,5%) і продукцію АПК та харчової промисловості (10,3%) [1].

Економіка України хоч і повільно, але впевнено стає на ноги. Уже зараз економісти помічають активне зростання експорту, а Європа готова збільшити об’єми споживання української продукції.

За підсумками 11 місяців 2017 року експорт товарів із України збільшився на 6,7 млрд. дол. у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. У Мінекономрозвитку зазначають, що 20,6% росту вдалося досягти завдяки збільшенню експортних поставок продукції по усіх групах. У той же час, в минулому році імпорт виріс на 27,5%.

З одного боку, зростання торгового обороту демонструє, що економіка активно розвивається. Але, з урахуванням того, що імпорт значно перевищує експорт, радіти не варто – Україна заробляє набагато менше, ніж витрачає на закупівлю товарів за кордоном [2].

При зберіганні такої тенденції Україна здатна вирощувати понад 100 млн тон зерна та експортувати майже 70 млн тон вже до 2022 року. При цьому внутрішні потреби зерна будуть залишатися задоволені повністю.

Українські аграрії як і раніше збирають близько 4 т/га пшениці і трохи більше – 5 т/га кукурудзи, в той час як європейські фермери досягли середнього показника в 8 т/га пшениці, а в США середня врожайність кукурудзи складає 11 т/га. До того ж, в Британії в минулому році зафіксована рекордна врожайність пшениці – 16,82 т/га, а в США є гібриди кукурудзи, що дають понад 20 тон з одного гектара. І навіть незважаючи на зміщення кліматичних поясів, аналіз динаміки виробництва зернових свідчить про те, що показник врожайності в Україні продовжує зростати. Причина зростання урожайності ховається в технологіях виробництва зернових та олійних, а також у майбутньому розширюванні обсягів зрошування полів [3].

Згідно із даними Держстату, в січні-листопаді 2017 року Україна відправила на експорт товарів на 39,5 млрд. дол., а імпортувала продукції на 44,7 млрд. дол. Таким чином, негативне сальдо зовнішньої торгівлі в минулому році склало 5,2 млрд. дол., що вдвічі більше, ніж на рік раніше (негативне сальдо у січні-листопаді 2016 року склало 2,3 млрд. дол.).

Зовнішньоторговельні операції в минулому році Україна проводила з партнерами з 211 країн світу [3].

Зростання споживання та попиту на зернові в світі насамперед пов'язане зі збільшенням населення планети. Так, за даними ООН, до 2050 року Землю населятиме близько 9 млдр людей. Власне, зростання кількості населення буде переважно за рахунок Африки та Азії, де Україна традиційно має сильні позиції експорту зерна.

Отже, можна сказати що в України є майбутнє у сфері зовнішньої торгівлі аграрною продукцією. Лише потрібно інвестувати в нові технології виробництва, оновлення основних засобів виробництва і як результат виробляти якісний продукт. Якщо Україна з кожним роком буде нарощувати темпи виробництва аграрної продукції то в недалекому майбутньому наша країна може стати годувальницею більшої частини світу.

Список використаних джерел

1. Непрядкіна Н.В. Особливості й перспективи розвитку зовнішньої торгівлі України і ЄС сільськогосподарською продукцією / Н.В. Непрядкіна // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2018. – №7. – С. 60-65.   

2. Експорт з України стрімко зростає: чому продають більше, а прибутку менше. Marker.ua – Економічний блок. – [Електронний ресурс від  19 жовтня 2018] Режим доступу: http://marker.ua/ua/ekonomicheskij-blok/2741-eksport-z-ukrayini-strimko-zrostaye-chomu-prodayut-bilshe-a-pributku-menshe/

3. Які перспективи зернового ринку України до 2030 року. delo.ua. [Електронний ресурс від  11 липня 2018] Режим доступу: https://delo.ua/business/jaki-perspektivi-zernovogo-rinku-ukrajini-do-2030-roku-344436/

_______________________

Науковий керівник: Польова Олена Леонідівна, доцент, доктор економічних наук, Вінницький національний аграрний університет

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота