ПОЛІТИЧНИЙ ЦИКЛ ТА РИЗИКИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОЛІТИЧНИЙ ЦИКЛ ТА РИЗИКИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ

01.11.2018 16:11

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Шевченко Олена Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної теорії Національного університету «Києво–Могилянська академія»


Проблема прогнозування економічного розвитку та ідентифікації внутрішніх суперечностей в системі суспільного відтворення привертає увагу фахівців єкономічної науки вже протягом кількох останніх століть. Ще представники класичної політичної економії намагались з`ясувати причинно-наслідкові звязки різноаспектних економічних явищ, досліджували глибинні обставини виникнення масштабних економічних криз. Дослідження циклічності економіки всесвітньо відомого українського вченого-економіста М. Туган-Барановського заклали фундамент сучасного макроекономічного аналізу співідношення заощаджень та інвестицій, теорії інвестиційно – інноваційного розвитку [Див. 1 ]. Саме інвестиційно-інноваційні механізми розвитку української економіки, на переконання більшості українського політикуму, мають забезпечити подолання задавнених соціально-економічних проблем та вивести Україну на рівень передових країн світу.

Одним з визначальних критеріїв гармонійності механізму суспільного розвитку країни є здатність державного організму своєчасно, з урахуванням циклічності демократичних процедур оновлення владних інституцій, ідентифікувати та мінімізувати інструментами економічної політики вплив політико-ідеологічних ризиків на характер, тенденції та динаміку соціально-економічних процесів. В системі фінансово-економічних інструментів, за допомогою яких реалізується визначена економічна політика, базовим інтегруючим інструментом виступає державний бюджет. В головному фінансовому документі країни через призму бюджетного балансу віддзеркалюється домінуюче розуміння ключових цілей суспільного розвитку, визначаються основні макроекономічні орієнтири національної економіки, завдання щодо рівня та напрямів перерозподілу валового внутрішнього продукту, субординуються цілі державної інвестиційної політики, конкретизуються задачі політики у сфері зайнятості та доходів населення, в інших сферах та галузях  державної політики.  

Процес формування та ухвалення Державного бюджету України на 2019 рік базується як на загальних обставинах, що є властивими для української економіки останні роки, так і на особливих обставинах, які мають місце лише в поточному та, частково, в наступному роках. Майбутні політичні виборчі компанії 2019 року, пов`язані з черговими виборами Президента України та нового складу Верховної Ради України, містять значні політичні ризики для бюджетного процесу та створюють передумови для викривлення цілей бюджетної політики на користь короткострокових інтересів головних політико-економічних груп впливу в українському політикумі. Економічна історія України останніх десятиліть переконливо ілюструє значну залежність якості бюджетної політики від політичного циклу: найбільш реалістичними та збалансованими були бюджети, ухвалені в перші роки після парламентських чи президентських виборів.

Об’єктивна протилежність інтересів провладних та опозиційних політичних сил в парламенті напередодні розгортання виборчих компаній посилює ризики розбалансування державного бюджету, зокрема, через: 

збільшення прогнозної частки перерозподілу ВВП та необґрунтоване «роздування» доходної частини бюджету (доходи від приватизації, які ніколи не виконувались; доходи від НБУ, що йдуть на поповнення бюджету, а не на формування необхідних резервів, у тому числі і під ризикові операції з державними цінними паперами; сумнівні обсяги рентних та митних платежів);

подальшу тінізацію економічної діяльності та її результатів як наслідок неефективної фіскально-податкової політики;

нарощування дефіциту Пенсійного фонду в результаті тінізації економіки та зростання його дотаційності внаслідок соціально- популістичних політичних рішень в умовах загального розбалансування бюджету фонду (в 2018 році Пенсійний фонду України  має отримати трансферт з Державного бюджету у розмірі, що складає 40,3%  його видатків) [2;c. 123];

продовження неефективної боргової політики та зростаючий тиск на бюджетну  політику боргових виплат (за 2018 рік загальні виплати за державним боргом за рахунок коштів державного бюджету передбачені на рівні 305,93 млрд грн., а виплати за перше півріччя склали 160,12 млрд грн., або 28,3 % загальних видатків.[2; с.129]. Боргове навантаження в 2019 році сягне, за оцінками Рахункової Палати України, понад 40% видатків державного бюджету);  

збереження низької ефективності управління бюджетними ресурсами місцевих бюджетів в умовах значного зростання їхньої фінансової спроможності внаслідок політики бюджетної децентралізації ;

продовження практики неритмічного виконання галузевих та відомчих програм з виникненням додаткових пікових інфляційних навантажень та курсової нестабільності.

Лише врахування вищеозначених ризиків та скоординовані зусилля законодавчої та виконавчої влади щодо їхньої мінімізації спроможні убезпечити українське суспільство від економічної стагнації та спрямувати економіку на шлях динамічного розвитку.

Література:

1. Туган-Барановський М.І. Основи політичної економії. Львів, Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003.

2. Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році". Національний інститут стратегічних досліджень.  Київ, 2018. -  http://www.niss.gov.ua/articles/3144/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота