ЗЯ’ЗОК ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ ІЗ КРЕДИТАМИ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗЯ’ЗОК ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ ІЗ КРЕДИТАМИ МІЖНАРОДНОГО ВАЛЮТНОГО ФОНДУ

01.11.2018 16:25

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Кравченко Сергій Владиславович, студент, Університет митної справи та фінансів


На рівень інфляції впливають такі зовнішні фактори, як незадовільний стан платіжного балансу, зміцнення іноземної валюти і девальвація національної валюти, структурні зрушення на ринках капіталу, циклічний розвиток світової економіки, світові і зональні економічні кризи тощо. Крім цього є ряд внутрішніх факторів. Україна активно залучає іноземну валюту завдяки кредитам міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ. Міжнародний валютний фонд (МВФ) — спеціальне агентство ООН, засноване 29-ма державами, з метою регулювання валютно-кредитних відносин країн-членів і надання їм допомоги при дефіциті платіжного балансу шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті. Кожна країна-член МВФ вносить свою частку у фонд відповідно до економічного потенціалу, кожна з цих країн має право позичати гроші у фонду при виникнення проблем.

Історія взаємовідносин України та МВФ починається з 1992 р. З того часу було реалізовано шість великих програм фінансування: Системна трансформаційна позика (STF) (763,1 млн. дол. на 1994-1995 рр.), Трирічні програми Stand-by 1995-1998 рр. (1935 млн. дол.), Програма розширеного фінансування EFF 1998-2002 рр. (1591 млн. дол.), Попереджувальний Stand-by 2002-2008 рр. (600 млн. дол.), Програма Stand-by, затверджена 05.11.2008 р на 2008-2010 рр (16,43 млрд. дол., освоєно 10,6 млрд. дол.), Програма Stand-by, затверджена 28.07.2010 р. на 2010-2014 рр. (15,1 млрд. дол.), Програма розширеного фінансування EFF, затверджена 11.03.2015 р. 2015-2018 рр. (17,5 млрд. дол. США, У рамках цієї програми Україна отримала від Фонду чотири кредитних транші на загальну суму 8,7 млрд дол.) [3].

Сумарний борг України перед МВФ у 2018 р. становить 12,1 млрд дол. Протягом 2018-2021 рр. щорічні боргові виплати в іноземній валюті перевищать 7 млрд дол. За даними Міністерства фінансів, МВФ утримує близько 15% державного та гарантованого державою боргу України. І хоча кредити МВФ підтримують економіку України,вони ж і зменшують рівень її боргової та безпеки. Починаючи із 2014 р. в Україні спостерігається економічний спад. Середній рівень інфляції за 5 років за річними показниками складає 118,96%.(рис.1) [4].




За період 2014-2018рр. інфляція скоротилась на 11,2 в.п., але до 2015 р. річні показники інфляції зростали швидкими темпами (на 24,3%, 14,7% у 2014 та 2015 рр.). За 9 місяців 2018 р. інфляція склала вже 105,6%. Відповідно до даних таблиці 1, економіка України впала на 71,1 млрд. дол. США, (на 38%).




За два квартали 2018 р. зростання ВВП прискорилось на 3,6% до аналогічного періоду 2017 р., однак на 2019 р. МВФ прогнозує зростання ВВП на 3,3%. Хоч за останні два роки і є незначний ріст ВВП, але він не в змозі перекрити ті втрати, які понесла наша країна через втрату регіонів, які були основною складовою виробничого потенціалу. У 2015 р., країна знаходилася на межі дефолту. Спираючись на ці обставини у березні 2015 р. було підписано чотирирічну програму фінансування з МВФ загальною сумою 17,5 млрд. USD. 




Як ми бачимо із статистики Міністерства фінансів України, курс гривні за останні 4 роки мав великі коливання. Цікавим є зв'язок із виділенням траншів і його частковою стабілізацією. Найбільше це помітно у квітні  2015 р., коли Україна отримала перший транш у розмірі 5 млрд. дол. США. Завдяки притоку валюти, курс гривні піднявся на 25%, в порівнянні із березнем 2015 р. 

Аналогічна залежність та тенденція спостерігається у 2016-2018 рр. У країні, у якій у 2014-2018 рр. виробництво зменшилося на 30 %, а експорт - на 40%, бо ми втратили головних наших експортних партнерів, рівень інфляції не може просто стабілізуватися природним шляхом. Природний шлях його закріплення – це збільшення виробничих потужностей, та збільшення експорту, тому що, через це відбувається притік валюти із інших країн у нашу економіку. А оскільки ці фактори змінюються в негативну сторону, то можна зробити висновок, що рівень інфляції стримується шляхом підвищення цін і тарифів для населення. Але все ж таки головним запобіжником дефолту є міжнародні кредити, бо вони є основним і майже єдиним джерелом надходження валюти.

У кінці 2018 року Україна повинна отримати новий кредит, тобто курс повинен триматися на відповідній точці, а рівень інфляції у наступному році не повинен перевищувати 8%. Але у 2019 р. МВФ зобов’язав Україну виплатити відсотковий борг у розмірі 3,3 млрд. дол. США, а у 2020 році вже зобов’язує виплатити ще 3,9 млрд. дол. США. Можемо зробити висновок, що ми залишимося не тільки без притоку валюти у нашу економіку, а і повинні будемо виділити суттєву частину ВВП на обслуговування державного кредиту. Міністерства фінансів прогнозує, що у 2019 р. дефіцит бюджету буде складати 90 млрд. грн., що відповідно дорівнює 3,3 млрд. дол. США. Це за дивним збігом обставин і являє собою суму виплати за кредитами МВФ. 

Отже, про зв'язок інфляційних процесів в Україні і траншів від МВФ свідчить наступне: стабілізація курсу гривні у ті моменти, коли надходять в економіку кредитні гроші від МВФ; прогнозований дефіцит бюджету у 2019 р. якраз на ту суму, яку Україна повинна виплатити як компенсацію за отримані кредити. До того ж, розрахунок коефіцієнта кореляції між рівнем інфляції та сумами отриманих траншів за 2014-2017рр. вказують на суттєвий прямий зв’язок між показниками (Ккор = 0,97). При цьому коефіцієнт еластичності інфляції від кредитів становить 0,3. 

Співробітництво України з МВФ підвищує кредитний рейтинг країни на світовому фінансовому ринку, сприяє роботі банківської та грошового-кредитної системи, дозволило корегувати поточний платіжний баланс та не допускає дефолту. Однак, умови МВФ мають все більше негативний вплив на добробут населення України на середньострокову перспективу через збільшення боргового тягаря.

Література:

1.Динамика курса USD. URL: https://index.minfin.com.ua/exchange/nbu/curr/usd/.

2.Статистичні данні відносно Валового Внутрішнього Продукту / Мінфін. URL: https://index.minfin.com.ua/economy/gdp/

3.Федірко Н.В., Лисенко О. Чи доцільно Україні отримувати кредити МВФ URL: https://conferencekneu.wordpress.com/2017/05/01/

4.Індекс_інфляції_/Мінфін._URL:_https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/ 


__________________________




Науковий керівник: Сальникова Тетяна Валеріївна, старший викладач, Університет митної справи та фінансів




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота