ПОЧАТОК ЗАРОДЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ НА ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВАМИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПОЧАТОК ЗАРОДЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ НА ЗЛОВЖИВАННЯ ПРАВАМИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

11.05.2020 13:38

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Кузьменко Кристина Олександрівна, аспірант юридичного факультету Сумського національного аграрного університету


Історичний аналіз дає нам унікальну можливість сприйняття права в тому вигляді, в якому воно реально існувало, простежити за його змінами, зрештою, побачити цілісну картину становлення та розвитку правових явищ.

На нашу думку, методологічно виправданим є погляд на проблему зловживання правами з позиції меж здійснення самих суб’єктивних цивільних прав. Втім, межі здійснення суб’єктивного цивільного права як предмет обговорення відносяться, за свідченням правознавців, до числа найбільш відомих і спірних в цивілістичній науці [1]. Не випадково, перші згадки про зловживання правом та його наслідки для правопорядку в цілому, а також прообрази відповідальності за їх вчинення можна знайти вже у стародавніх пам’ятках права. В. П. Грибанов, аналізуючи роботи римських юристів, відзначав не тільки їх увагу до проблеми, що розглядається, але й можливі шляхи її вирішення. Це дало автору підставу вважати, що проблема зловживання правом була добре відома вже римському праву [2].

Римляни у своєму розумінні меж здійснення суб’єктивного цивільного права пройшли непростий шлях від надання абсолютної свободи в його реалізації до виявлення типових випадків недобросовісної поведінки та обґрунтованих заборон у випадках намірів нанесення шкоди іншим особам. Власне, намір заподіяти своїми діями шкоду іншій особі став однією з причин законодавчого опису римськими юристами належного використання суб’єктивного права і запровадження цілеспрямованих, особливо, у сфері нерухомого майна, обмежень на його здійснення [3].

Висловлені зауваження, головним чином, відносяться до предмета матеріального цивільного права, тим не менш, вони значущі для розуміння загального контексту розвитку доктрини зловживання правом. Питання процедури примусового здійснення права, хоча і не були невід’ємні від матеріального права, все ж таки отримали певний розвиток у римському праві. 

Показово, що вже в римському праві при визначенні процедури розгляду спорів акцентувалася увага на можливих недобросовісних діях учасників спору і методах боротьби з ними. Мова йшла в основному про типові випадки безпідставного пред’явлення позову або заперечень проти нього. У цьому плані, римські правові пам’ятки згадують такий спосіб боротьби проти зловживань відповідача своїми процесуальними правами і міру його відповідальності як сплата штрафу у подвійному, порівняно з заявленою позовною вимогою, розмірі. Іноді в якості відповідальності за несумлінну процесуальну поведінку відповідача виступало підписання ним окремого штрафного договору [4].

Римське право знало й інші форми зловживання процесуальними правами. Зокрема, дослідники звертають увагу на випадки явного перевищення суми позову, пред’явлення позовних вимог в неналежному місці або завчасно до настання законних умов їх подачі [5]. Несумлінна процесуальна поведінка могла проявлятися також у формі: процесуальної брехні; свідомо неправомірної вигоди; умисного використання дозволених засобів з метою уповільнення або ускладнення судового провадження [6].

Цікаво відзначити, що римські джерела права, як і сучасні, передбачали можливість і такого зловживання правом як неявка сторін до суду. Вирішення цієї проблеми римляни бачили в тому, що сторона, яка не з’явилися та яку очікували до полудня, програвала свою справу. Вже трохи пізніше зі зміною форми римського цивільного процесу вводиться заочний розгляд справи, що передбачав можливість перенесення слухання справи і визначення поважності причин такого перенесення [7].

Як бачимо, перші уявлення про суб’єктивне цивільне право і межі його здійснення склалися в римському праві і були обумовлені високим для того часу рівнем розвитку правової думки. Визнання неприпустимості здійснення свого суб’єктивного права на шкоду іншим особам в поєднанні з конкретними заходами по боротьбі з недобросовісною поведінкою ознаменувало собою перший етап розвитку доктрини зловживання суб’єктивними правами [8].

Література:

1. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. С. 11. 

2. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972. С. 11, 23. 

3. Поротикова О. А. Проблема злоупотребления субъективным гражданским правом. М.: Волтерс Клувер, 2007. С. 103-104.

4. Римское частное право // под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского. М.: Юрид. изд-во Министерства юстиции СССР. 1948. С. 87.

5. Волков А. В. Злоупотребление гражданским правами: проблемы теории и практики. М.: Волтерс Клувер, 2009. С. 21.

6. Аболонин В. О. Злоупотребление правом на иск в гражданском процессе Германии. М.: Волтерс Клувер, 2009. С. 12.

7. Римское частное право // под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского. М.: Юрид. изд-во Министерства юстиции СССР. 1948. С. 72-74.

8. Стефанчук М. О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав. К.: КНТ, 2008. С. 77, 87. 

________________

Науковий керівник: Курило Микола Петрович, доктор юридичних наук, професор, Сумський національний аграрний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота