МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ІНДИКАТОРІВ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ІНДИКАТОРІВ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ

08.02.2021 17:36

[Секція 2. Менеджмент]

Автор: Ніколаєнко Артем Сергійович, аспірант, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара


На сьогодні термін «циркулярна економіка» (circular economy) (іноді використовуються терміни «економіка замкнутого циклу» і «циклічна економіка») стає все більш популярним в теорії, а принципи формування такої економіки успішно впроваджуються в практику багатьох країнах. Її зростання часто пов'язується з концепцією сталого розвитку, яка стала парадигмою людства в XXI ст. Циркулярний тип економіки зазвичай протиставляється традиційній «лінійній» (linear) або відкритій економіці з її величезним негативним впливом на навколишнє середовище, великими відходами, забрудненнями і втратами. З точки зору змісту нової моделі економіки більш адекватним є її визначення як «економіка замкнутого циклу», проте в науковій літературі термін «циркулярна економіка» став переважати. У теоретичному плані циркулярну економіку певною мірою можна вважати наступним етапом і узагальнюючим типом економіки для широко використаних раніше в світі понять безвідходної та  маловідходної економіки (технологій).

Варто відмітити, що статистична інформація, яка накопичується за різними напрямками соціально-економічного розвитку, як правило, не є інформативною і вимагає ґрунтовного грамотного аналізу. Для кількісного і якісного аналізу різноманітних показників активно застосовується індикація. Даний  методичний підхід набув широкої актуальності в природничих науках, дозволяючи зрозуміти причинно-наслідковий зв'язок між явищами, що вивчаються. Використані в ході проведення оцінки індикатори дозволяють проаналізувати стан досліджуваної системи, що відчуває вплив внутрішніх і зовнішніх чинників [1, c. 3156].

Важливим питанням є вибір ключових індикаторів, які показують, в якому напрямку відбувається розвиток економіки. У світовій науковій літературі і практиці статистичного спостереження пропонуються різні індекси та індикатори. ООН в рамках цілей стійкого розвитку (ЦСР) розробляє статистичне забезпечення індикаторів стійкого розвитку. Всесвітній Банк в щорічних публікаціях «Індикатори світового розвитку» і «Короткий зелений довідник» ( «World Development Indicators», «Little Green Data Book») подає еколого-економічні індикатори, включаючи індекс скоригованих чистих накопичень (істинних заощаджень) (Adjusted net savings). Індекс екологічної стійкості Environmental sustainability index (ESI) і Environmental performance indicator (EPI) розраховується університетами Yale і Columbia. Слід зазначити імплементацію індикаторів «зеленого зростання» (Green Growth Indicators), яка проводиться в рамках ОЕСР (OECD) (Green growth and sustainable development. Моніторинг циркулярної економіки Єврокомісією здійснюється за 10 індикаторами, які розділені на 4 тематичні розділи (табл. 1): 




Подальше становлення даної системи індикаторів буде проходити в напрямку розробки та вдосконалення методологій і зборів даних, дозволяючи отримати більш надійні і зіставні статистичні дані. 

Науковець Ю. Генг запропонував використовувати для оцінки розвитку циркулярної економіки систему показників, структурованих за двома групами: макрорівень (22 показника); індустріальний парк (12 показників). Дана система створена для полегшення методологічних процесів впровадження циркулярної економіки і підвищення уваги до екологічних проблем [4].

Міністерство охорони навколишнього середовища Китаю (Ministry of Environmental Protection, MEP) для циркулярної економіки на мезорівні запропонувало систему індикаторів, яка складається із 21 показника, розбитих на чотири групи: економічний розвиток, переробка відходів, контроль забруднення, адміністрування та управління. Вчений Л.Х. Вербік запропонував «Індекс кругової економіки для сектора споживчих товарів» («A Circular Economy Index for the consumer goods sector»), що оцінює бізнес-моделі замкнутого циклу з використанням KPI-підходів за показниками, які стосуються споживання продукції [5].

Всесвітня рада підприємців зі сталого розвитку (World Business Council For Sustainable Development, WBSCD) в звіті «Ландшафтний аналіз кругової метрики» («Circular Metrics Landscape Analysis») виділяє  ще три важливих інструменти оцінки циркулярної економіки [6]:

1) оцінка життєвого циклу (The Life Cycle Assessment, LCA) – це метод оцінки впливу на навколишнє середовище, пов'язаного з усіма етапами життєвого циклу продукту від видобутку сировини до утилізації;

2) інструментарій циркулярної економіки (The Circular Economy Toolkit, CET) – це метод оцінки, що визначає і оцінює потенційне поліпшення циклічності продуктів, тобто теж пов'язаний з аналізом життєвого циклу;

3) індикатор кругової економіки (The Circular Economy Indicator Prototype, CEIP) – оцінює продуктивність циклічної продукції. Розроблено на основі розрахункових функцій MS Office Excel із застосуванням анкети з бальною системою оцінки, що складається з п'ятнадцяти питань, розділених на 5 етапів життєвого циклу, а саме: проектування або перепроектування; виробництво; комерціалізація; використання і закінчення життя. Представлений у вигляді електронної таблиці в Excel-файлі, дає кількісну оцінку, що вимірюється в %.

Сучасні дослідники А. Авдюшенко, П. Заяк запропонували систему оцінки «Індикатори кругової економіки» ( «Circular Economy Indicators»), що включає в себе 25 показників, розбитих на 7 груп: економічний розвиток; нульова економіка; інноваційна економіка; енергоефективна та відновлювальна енергетика; низьковуглецева економіка; розумна економіка; просторово-ефективна економіка [2]. 

В результаті проведене дослідження визначило кілька проблем щодо методичного підходу до концепту циркулярності: недостатнє статистичне охоплення вихідних даних; відсутність поглибленого обґрунтування систем оцінки; відсутність однакового інструменту оцінки розвитку циркулярної економіки. Отже, необхідна розробка методичного інструментарію оцінки з більш широким охопленням спектра парадигми циркулярної економіки, ніж у існуючих інструментів, що забезпечує актуальну інтеграцію з реальними бізнес-практиками.

Тому, з нашої точки зору, в умовах масштабних матеріальних потоків, характерних для української економіки, є важливим не обмежуватися показниками використання відходів у відриві від системи виробництва і споживання. Структура економіки багато в чому визначає кінцевий обсяг і структуру відходів, тому показники ресурсоємності різних галузей і їх частка у валовому продукті дозволять оцінювати вплив потенційних структурних зрушень на генерацію відходів і проводити порівняльний аналіз з відповідними показниками інших країн. У зв'язку з цим ми пропонуємо розглядати набір ключових індикаторів для циркулярної економіки в Україні для наступних напрямків:

- утворення та використання відходів виробництва і споживання;

- утворення твердих побутових відходів на душу населення, як індикатор ефективності споживання;

- ресурсоефективність економіки в цілому, включаючи матеріаломісткість в абсолютному вираженні і на одиницю ВВП;

- ресурсоефективність галузей економіки, включаючи матеріаломісткість за видами економічної діяльності, показники використання вторинних ресурсів в галузях економіки, втрати ресурсів в процесі виробництва.

Таким чином, для вимірювання динаміки і моніторингу процесу формування циркулярної економіки необхідно мати адекватну систему індикаторів. У цій сфері можливим підходом є розробка набору ключових індикаторів для циркулярної економіки України за чотирма напрямками. Для нової моделі економіки принципово важливо розраховувати індикатори ресурсоємності і матеріаломісткості різних галузей і їх частки у валовому продукті, що дозволить оцінювати вплив потенційних структурних зрушень на генерацію відходів і проводити порівняльний аналіз з відповідними показниками інших країн.

Список використаних джерел:

1. Гурьева М.А. Анализ методических подходов к оценке развития циркулярной экономики. Экономические отношения. 2019. Том 9. №4. С. 3155-3172.

2. Avdiushchenko A., Zając P. Circular Economy Indicators as a Supporting Tool for European Regional Development Policies. Sustainability. 2019. №11. P. 3025.

3. Eurostat.URL:https://ec.europa.eu/eurostat/web/circular-economy/indicators (Last accessed: 18.09.2020).

4. Geng Y., Fu J., Sarkis J., Xue B. Towards a national circular economy indicator system in China: an evaluation and critical analysis. Journal of Cleaner Production. 2012. №23. p. 216-224.

5. Verbeek L.H. A Circular Economy Index for the consumer goods sector, 2016. URL: https://dspace.library.uu.n (Last accessed: 18.09.2020).

6. WBCSD. URL: https://www.wbcsd.org/ (Last accessed: 18.09.2020).



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота