АКСІОМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АКСІОМАТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ТЕОРІЇ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

21.02.2021 17:11

[Секція 5. Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці]

Автор: Мямлін Владислав Віталійович, доктор технічних наук, професор Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна


Дана стаття написана в рамках нового економічного напряму, пов'язаного з «Теорією високоефективної національної економіки». Основні принципи цієї Теорії дозволяють здійснювати високопродуктивну «економіко-фінансову» діяльність в державі без додаткових емісій, тобто з постійною грошовою масою в обігу. Дана Теорія знаходиться поза площиною традиційних економічних теорій, побудована на зовсім інших принципах функціонування і являє собою потужне економічне «ноу - хау», що виключає інфляцію та всі інші негативні фактори, властиві сучасній економіці [1-6].

В основі даної теорії лежить ряд аксіом, суворе дотримання яких дозволяє створити нову економічну реальність, що сприятиме колосальному зльоту виробництва в країні та різкому поліпшенню рівня життя громадян.

Аксіома 1. Вся безліч предметів праці, з яких в подальшому можуть бути виготовлені товари, надана людству безкоштовно (Природа вартості не створює).

Аксіома 2. Тільки за допомогою людської праці з предметів праці можуть бути отримані товари (вартість товару створюється лише людською працею).

Аксіома 3. Прибутку в Природі немає (маса планети Земля не змінюється). І в економіці його не повинно бути (Закони збереження: речовини, енергії, руху, інерції). Праця з виготовлення товару, коштує рівно стільки ж, скільки коштує сам товар. Зарплата не несе витратний характер, а є потенційною умовою купівлі товару.

Аксіома 4. Головною метою підприємства є не отримання прибутку, а випуск товарів, що задовольняють потреби населення та держави.

Аксіома 5. Гроші є тільки посередником при обміні товарів (продаж та купівля грошей за гроші неможлива).

Аксіома 6. Гроші належать державі. Людям і підприємствам можуть належати тільки результати праці. Грошима вони можуть тільки тимчасово користуватися для купівлі та продажу товарів.

Враховуючи дані аксіоми, розглянемо ситуацію в мікроекономіці на рівні підприємства. Нехай є підприємство А з випуску якоїсь продукції. Підприємство А є відокремленою виробничою одиницею, яка веде самостійну господарську діяльність. Підприємство А має засоби виробництва у вигляді будівель, споруд, технологічного обладнання та машин, а також необхідний трудовий колектив виконавців. Для того, щоб підприємство А випустило продукцію, необхідно, щоб воно придбало у сторонніх організацій (підприємства-постачальники Б, В, Г, Д, ...) необхідні сировину, матеріали, запчастини, енергоресурси тощо, а також отримало деякі послуги. Після того, як воно все це отримає, за допомогою праці свого трудового колективу, воно виготовить необхідну продукцію (товар) для реалізації. Нічого іншого, крім можливості праці своїх виконавців на своїх власних площах і устаткуванні у підприємства А немає. Будемо вважати, що спочатку у підприємства  А є кошти, щоб закупити все необхідне для виробництва партії товару. Якщо у нього таких коштів немає, то будемо вважати, що воно може для цих цілей взяти безвідсоткову позику в державному банку (оплата за позику проводиться тільки за супровід позики).

Введемо декілька понять, що дозволять більш глибше зрозуміти сенс, пропонованих інновацій. Витрати, понесені підприємством для закупівлі всіх складових, необхідних для виробництва товарів, будемо називати «собівартістю» (СВ). Витрати зовнішнім постачальникам - це екзогенний показник. По суті справи, це частка зарплати постачальників (див. аксіоми).

Таким чином, «собівартість» показує, скільки підприємству необхідно витратити грошей, щоб приступити до випуску товарів. Щоб отримати «тобівартість» (ТВ) - відпускну ціну товару, необхідно до «собівартості» додати «грошовий еквівалент праці» (ГЕП). (ТВ=СВ+ГЕП). (ГЕП) - це ендогенний показник, який складається з оплати праці всіх працівників підприємства (ЗП) та «частки держави» (ЧД). (ГЕП = ЗП + ЧД). Так як в даній схемі немає прибутку, то оподаткування здійснюється іншим шляхом. За те, що держава забезпечує підприємству безвідсоткові позики, вона завжди отримує від підприємства свою частку (більше ніяких податків немає). Ця частка може коливатися, але становить приблизно половину від (ЗП) працівників підприємства. Після надходження грошей за проданий товар (ТВ), здійснюється виплата заробітної плати (ЗП) та одночасно сплачується податок (ЧД). Після цього закуповуються необхідні для виробництва товарів речі та цикл повторюється.       




ТВ – тобівартість; 

СВ – собівартість; 

ЧД - частка держави (податок);

ЗП - заробітна плата робітників підприємства; стрілками показані грошові потоки, які надходять на підприємство та покидають його.

Таким чином, ми отримуємо «збалансовану» або «симетричну» економіку, при якій вартість, виготовлених товарів, завжди відповідає кількості коштів, що спрямовуються на споживання цих товарів. При існуючій же моделі економіки, ми маємо справу з постійною нестачею грошей для закупівлі товарів, внаслідок того, що сума зарплат та пенсій завжди менше, ніж вартість вироблених товарів. Між ними стоїть така улюблена економістами псевдокатегорія як «прибуток», яка насправді створює дисбаланс між зазначеними величинами, що врешті-решт призводить до емісії додаткових грошей, інфляції, а потім - до кризи.

Імітаційне моделювання даної ситуації на комп'ютерах показало дуже велику ефективність такої моделі. Крім того, національна економіка стає повністю незалежною від яких би то не було випадкових інвесторів та міжнародних фондів. Таким чином, вихідні положення, прийняті в основі «Теорії високоефективної національної економіки», є правильними і можуть бути використані при проведенні відповідних економічних реформ в державі.

Література:

1. Мямлин В. В. Существующая прибыльно-финансовая модель хозяй-ствования  - основная причина кризиса мировой экономической системы и краха финансовой системы. Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. 2008. Вип. 25. Дніпропетровськ : ДНУЗТ, 2008. С.  241-247.

2. Мямлин В. В. Теория бесприбыльной альтернативной экономики как основа нового экономического мировоззрения. Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. 2009. Вип. 26. Дніпропетровськ : ДНУЗТ, 2009. С. 222-230.

3. Мямлин В. В. К вопросу о категории прибыли. Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. 2010.  Вип. 29. Дніпропетровськ :  ДНУЗТ, 2010. С. 268-279.

4. Мямлін В. В., Мямлін С. В. Істина сутність категорії «прибуток» та її негативний вплив на розвиток економіки. Світ економічної науки. Вип. 11: зб. тез Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Тернопіль, 19.02.2019 р.).  С. 46-51.

5. Мямлин В. В., Мямлин С. В. Основные научные принципы создания высокоэффективного экономико-финансового «механизма» в государстве. Независимое исследование с позиций IT-технологий: монография. Киев-Днепр : Монолит, 2019. С. 40-58.

6. Мямлін В. В., Мямлін С. В. Як Україні запустити потужний економічний «двигун»? Світ, 2018. № 3-4. С. 3.






Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота